МОДЕЛЮВАННЯ АДАПТИВНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ СИСТЕМ В ЦИФРОВИХ НАВЧАЛЬНИХ СЕРЕДОВИЩАХ

Анотація

DOI: https://doi.org/10.26565/2074-8922-2026-86-30

Мета. Метою дослідження є розробка інтегрованої моделі управління на основі моделювання для адаптивних педагогічних систем, яка вирішує проблеми невизначеності в цифрових системах навчання та впливає на ефективність прийняття управлінських рішень. Дослідження зосереджено на подоланні розриву між педагогічною адаптивністю та стратегічним управлінням цифровими системами освіти.

Методи. Методологічний підхід є поєднанням динамічної панельної економетричної моделі та аналізу на основі моделювання. Емпірична основа включає педагогічну адаптивність, розподіл ресурсів, якість стратегічного управління та невизначеність середовища як важливі фактори, що визначають ефективність навчання. Модель оцінюється за допомогою підходу системного узагальненого методу моментів для врахування ендогенності та неспостережуваної гетерогенності. Для розгляду альтернативних сценаріїв оцінки продуктивності системи за різних ступенів невизначеності реалізовано компонент моделювання стохастичного моделювання та методів Монте-Карло. Аналіз проведено за допомогою панельних даних чотирьох країн за період 2020-2025 років, що забезпечує порівнянність між країнами та динаміку в часі.

Результати. Результати показують, що педагогічна адаптивність та стратегічне управління мають значний позитивний вплив на ефективність навчання в кожному з досліджених випадків. Взаємодія між використанням адаптивних технологій та якістю управління дає сильний позитивний ефект, що означає, що інтегровані підходи демонструють кращі результати. Невизначеність навколишнього середовища негативно впливає на продуктивність системи, але цей ефект зникає завдяки ефективному розподілу ресурсів та стратегічному плануванню. Результати моделювання показують, що адаптивні стратегії оптимізації покращують ефективність навчання приблизно на 20-25 відсотків порівняно з базовими сценаріями. Результати також показують, що системи з сильнішими управлінськими рамками є більш стійкими та краще відновлюються після зовнішніх потрясінь, а також швидше відновлюються.

Висновки. Дослідження підтверджує роль управлінської логіки в адаптивних педагогічних системах, яку слід використовувати для підвищення рівня їхньої ефективності та стійкості в цифровому просторі. Запропонована модель може бути використана для створення комплексної аналітичної та прогностичної основи для оптимізації прийняття освітніх рішень в умовах невизначеності. Отримані результати сприяють розвитку цифрової педагогіки завдяки впровадженню управлінської перспективи та мають практичні наслідки для політиків та освітніх установ. Подальші дослідження повинні зосередитися на розширенні моделі шляхом врахування нелінійної динаміки та більш загальних наборів даних з метою підвищення узагальнюваності моделі.