Магістратура: освітній прагматизм вищих навчальних закладів
Анотація
Усі вищі навчальні заклади України пройшли процедуру ліцензування, яка за формальними ознаками дозволила їм здійснювати підготовку висококваліфікованих фахівців, у тому числі і магістерського рівня. Потім відбулася процедура акредитації, яка підтверджувала можливість вищіх навчальних закладів здійснювати підготовку магістрів. Абсолютна більшість українських закладів успішно пройшли обидва випробування. За останні два десятиліття більшість навчальних закладів збільшували обсяги ліцензійного набору у магістратуру, пояснюючи це значним попитом. Успішність одних надихнула інших на освоєння нових галузей знань. Збільшення обсягів пропозиції за окремими спеціальностями посилювало конкурентну боротьбу у цьому сегменті ринку послуг вищої освіти. Кожен вищій навчальний заклад самостійно вибирає стратегію і тактику дій, орієнтуючись на власні можливості, з одного боку, і ринкову ситуацію, з іншого. Проведений неупереджений аналіз реалізації потенціалу вищіх навчальних закладів Полтавської області з позицій індивідуальних і колективних досягнень дозволив з’ясувати наскільки прагматизм перевищує амбіції закладів. Під час аналізу у діях навчальних закладів з приводу магістерської підготовки виявлені ознаки прагматизму, що демонструє рівень реалізації освітнього потенціалу закладу. Доведено, що показник «обсяг ліцензійного набору» набуває номінального характеру, а, отже, доцільно знизити його статус з нормативного до орієнтовного. Навчальні заклади мають у номенклатурі комерційно успішні програми підготовки магістрів, які дозволяють їм компенсувати втрати за іншими. Оцінка абсолютного і відносного прагматизму у діях закладів з приводу реалізації програм підготовки магістрів довела, що кількість конкурентів або їх відсутність не визначає здатність закладів реалізувати освітній потенціал. Не конкуренція визначає затребуваність освітнього потенціалу закладу, а поведінка споживачів, яку не завжди відрізняє прагматизм.
Завантаження
Посилання
Натрошвілі С. Г. Стратегічне управління вищим навчальним закладом: теорія, методологія, практика : монографія / С. Г. Натрошвілі. – К. : КНУТД, 2015. – 320 с.
Сацик В. І. Ключові фактори становлення конкурентоспроможних університетів / В. І. Сацик // Економіка України. – 2013. – № 5 (618). – С. 75–90.
Козак О. М. Формування маркетингової стратегії конкурентної боротьби ВНЗ / О. М. Козак // Актуальні проблеми економіки. – 2011. – №5 (119). – С. 78–82.
Кукурудза І. І. Проблеми функціонування та розвитку ринку послуг вищої школи в Україні / І. І. Кукурудза // Вісник економічної науки України. – 2011. – № 2. – С. 72–78.
Огаренко Т. Аналіз особливостей попиту на освітні послуги з метою прогнозування / Т. Огаренко // Вища школа. – 2009. – № 10. – С. 86–98.
Кратт О. А. Градієнти соціально-економічного потенціалу вищої школи: формування та реалізація / О. А. Кратт, М. В. Артюхіна // Економіка та право. – 2008. – № 3. – С. 94–98.
Бойко А. І. Філософія модернізації освіти в системі ринкових трансформацій: світоглядно-філософський аналіз : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філософ. наук : спец. 09.00.10 «Філософія освіти» / А. І. Бойко. – Київ, 2010. – 20 с.
Mendiola G. Á. State and Market in Higher Education Reforms: Overview of the Issues / G. Á. Mendiola // State and Market in Hig9.r Education Reforms : Trends, Policies and Experiences in Comparative Perspective ; [Eds. H. G. Schuetze, G. Á. Mendiola]. – AW Rotterdam : Sense Publishers, 2012. – P.7–24. (Series «Comparative and International Education», Volume 13).
Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII // Відомості Верховної Ради України. – 2014. – № 37–38. – Ст. 2004.
Про затвердження Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти : Постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 № 266 // Офіційний вісник України. – 2015. – № 38. – Ст. 1147.
