Соціальні стратегічні пріорітети китайських ринкових реформ
Анотація
У статті обґрунтовані авторські пропозиції щодо використання соціальних стратегічних пріоритетів із досвіду китайських ринкових реформ в процесі удосконалення нормативно-правової бази України при виконанні основних положень "Стратегії–2020". Автори при цьому використовували роботи китайських авторів, які в Україні зустрічаються рідко. У них з різних позицій висвітлено характер причинно-наслідкових зв’язків результатів китайських реформ та їх інструментів для підвищення життєвого рівня народу. Авторська наукова новизна виконаного дослідження полягає в тому, що виконані узагальнення і пропозиції доповнюють існуючі в економічній науці уявлення про соціальні пріоритети ринкових перетворень в країнах з централізованою державною системою планування. Показано збереження довгострокового державного планування при розширенні сфери приватної власності.
Виділено етапи реформування. Перший етап (2000–2010 рр.) характеризується початком реалізації курсу відповідно до перспективи розвитку на подвоєння валового внутрішнього продукту (ВВП).
На другому етапі (2011–2030 рр.) намічено подвоєння ВВП на душу населення, створення зрілої системи ринкової соціалістичної економіки і досягнення середнього статку рівня забезпечення.
На третьому етапі (2031–2049 рр.), тобто до століття утворення КНР, передбачається досягти повторного подвоєння ВВП на душу населення. Це буде досягнуто на основі модернізації промисловості, сільського господарства, науки і техніки, оборонного комплексу для забезпечення рівня життя середньо розвинених країн.
На четвертому етапі (2050–2079 рр.), тобто до століття з початку політики економічних реформ і підсилення відкритості зовнішньому світу, планується чергове подвоєння ВВП на душу населення. За цей період очікується всебічне перетворення території і оточуючого середовища. На цій основі споживання буде на рівні загального статку.
На п’ятому етапі (2080–2100 рр.) передбачається, що до кінця століття Китай дожене за рівнем економічного розвитку передові країни. Це означає, що життя усього народу буде на рівні всебічного і повного статку.
В цьому полягає сутність реалізації довгострокових пріоритетів розвитку Китаю. При цьому країна буде орієнтуватися на соціальні і екологічні норми і рекомендації ООН.Завантаження
Посилання
Андреев Б. Ф. Системный мир глобальной экономики. Исторический филогенез и космический онтогенез / Б. Ф. Андреев. – М. : Европа, 2012. – 528 с.
Андрианов В. Д. Новые индустриальные страны в капиталистическом хозяйстве / В. Д. Андрианов. – М., 1979. – 184 с.
Баженова Е. С. Актуальная проблема Китая на пороге 12-й пятилетки / Е. С. Баженова // Азия и Африка сегодня. – 2011. – № 7. – С. 3–17.
Вивек Арора. Оценка влияния Китая / Вивек Арора, Атанасиос Вамвакидис // Финансы и развитие. – 2010. – № 11. – С. 11–13.
Веньшинова А. М. США и новая архитектура мировой экономики ХХІ века / А. М. Веньшинова // США - Канада. Экономика, политика, культура. – 2015. – № 5. – С. 17–28.
Клочихин Е. Научная и инновационная политика Китая / Е. Клочихин // Инновации в экономике. – 2012. – № 2. – С. 37 – 55.
Цзиньвэнь Ли. Перспективы экономического развития Китая в ХХІ веке / Ли Цзиньвэнь // Проблемы прогнозирования. – 2011. – № 11. – С. 17–24.
Орлова А. И. Сравнительный анализ расходов на НИОКР в Китае и США / А. И. Орлова, Т. В. Карпенко // Экономика мира. – 2013. – № 5. – С. 10–107.
Потапов М. Использование сравнительных преимуществ и частный сектор в экономике Китая / М. Потапов // Мировая экономика и международные отношения. – 2015. – № 4. – С. 117–128.
Селищев А. С. Китайская экономика в ХХІ веке / А. С. Селищев, Н. А. Селищев. – СПб. : Питер, 2011. – 99 с.
Хайфен Чжен. К вопросу о формировании китайским правительством национальной инновационной системы / Чжен Хайфен // Вопросы экономики. – 2013. – № 11. – С. 12-16.
Шпотов Б. М. Генри Форд : жизнь и бизнес / Б. М. Шпотов. – М. : КДУ, 2005. – 384 с.
