Міжособистісна та інституційна довіра в історичній еволюції форм грошей

Анотація

Цифровий прогрес та поява криптовалют призвіли до актуалізації проблематики про роль довіри до грошової системи, вплив  різних видів довіри на сприйняття різних форм грошей, сутності і детермінант цієї довіри. У статті представлено результати аналізу зміни ролі довіри у формуванні ставлення до грошей в контексті революції їх форм з метою  розкриття особливості довіри до криптовалюти. Методологія дослідження базується на припущенні, що довіра до різних форм грошей має відповідні детермінанти, які відображають особливості цих форм. Дослідження проведено із використанням методів теоретичного узагальнення результатів емпіричних досліджень трансформації грошових відносин та ролі довіри у прийнятті цифрових валют. У роботі показано, що кожен етап зміни грошових носіїв супроводжується зміною домінуючих типів довіри: від впевненості в матеріальній цінності товару та міжособистісної довіри на ранніх етапах товарно‑грошових відносин до інституційної довіри до банків, центральних органів влади та фінансових установ в сучасних грошових системах, і згодом - до довіри до алгоритмів і протоколів в децентралізованих мережах в епоху цифрової економіки. На підставі аналізу технічної еволюції блокчейн-поколінь визначено характерні риси та обмеження сучасних криптовалют, зокрема, високу волатильність, відсутність інституційного забезпечення, псевдоанонімність транзакцій, високу залежність від довіри користувачів та суттєві енергетичні та екологічні витрати при використанні алгоритму консенсусу типу Proof-of-Work. Окрему увагу приділено ролі міжособистісної та інституційної довіри у формуванні готовності користувачів приймати криптовалюти. У статті узагальнено результати емпіричних та теоретичних досліджень, які свідчать, що високий рівень міжособистісної довіри впливає на прийняття та впровадження криптовалют, тоді як низький рівень інституційної довіри може стимулювати використання криптовалют як альтернативного засобу заощаджень і інструменту хеджування економічних ризиків.