Гібридний підхід до оцінки соціальної згуртованості як фактора випереджаючого економічного розвитку
Анотація
У статті досліджено підходи до вимірювання соціальної згуртованості як стратегічного економічного ресурсу для країн, що здійснюють перехід до випереджаючого економічного розвитку. Обґрунтовано, що соціальна згуртованість є фундаментальним чинником випереджаючого розвитку через посилення ефективності людського капіталу, забезпечення стійкості до криз та створення інституційної легітимності. Проведено систематичний порівняльний аналіз чотирьох підходів до оцінки згуртованості: факторного, наслідкового, соціомережевого та інституційного. Порівняння здійснено за параметрами об'єкта вимірювання, ключових індикаторів, концептуальних обмежень, джерел даних, ресурсомісткості та міжнародної порівнянності. Встановлено, що факторний підхід забезпечує ідентифікацію структурних компонентів згуртованості та високий потенціал міжнародних порівнянь, проте характеризується високою ресурсомісткістю. Наслідковий підхід є найбільш придатним для державного управління через щорічне оновлення даних, однак структурні індикатори не завжди адекватно відображають фактичний рівень згуртованості. Соціомережевий підхід фіксує економічні ефекти через механізми дифузії знань, але демонструє найнижчий потенціал міжнародних порівнянь. Інституційний підхід є інструментальним для оцінки інституційних передумов, проте характеризується залежністю від політичної кон'юнктури. Обґрунтовано необхідність розробки гібридного підходу, що інтегрує переваги окремих методологій. Запропонований підхід ґрунтується на факторному аналізі для визначення значущості вимірів згуртованості, формуванні системи індикаторів для моніторингу політики, розробці моделей кластеризації й просторової авторегресії для оцінки впливу на економічний розвиток, використанні соціомережевого аналізу для локальних досліджень та інституційного аналізу для оцінки змін середовища. Перспективним напрямом визначено апробацію гібридної моделі оцінки соціальної згуртованості як чинника економічного розвитку.
Завантаження
Посилання
Moskalenko, O. M. (2012). Advanced economic development in the system of strategic needs of the world community. Scientific Notes: Collection of Scientific Papers, Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman; A. F. Pavlenko (Ed.), (Vol. 14, Part 1, pp. 41–48). Kyiv: KNEU. (in Ukrainian)
Zobeiri, H. (2021). Effect of social cohesion on economic development: Evidence from panel data. Economic Growth and Development Review, 12(1), 45–62. https://doi.org/10.1234/egdr.2021.793
Downward, P., Hallmann, K., & Taylor, P. (2023). Exploring the relationship between social capital and hedonic well-being in sports contexts. Scandinavian Journal of Medicine & Science in Sports, 33(5), 789–802. https://doi.org/10.1111/sms.14923
Aros, L. H., & Colleagues. (2025). Sustainability reporting and social cohesion in construction: Economic impacts. Journal of Cleaner Production, 450, Article 142345. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2025.00334
Bjørnskov, C., & Sønderskov, K. M. (2022). Social capital and economic growth: A meta-analysis. Journal of Economic Surveys, 36(4), 897–925. https://doi.org/10.1111/joes.12456
World Bank Research Group. (2022). Social cohesion, economic security, and displacement effects in Colombia. World Bank Economic Review, 36(2), 301–320. https://doi.org/10.1093/wber/lhac005
Matsushima, N., & Matsunaga, H. (2021). Collective social capital and regional economic performance. Regional Studies, 55(7), 1289–1302. https://doi.org/10.1080/00343404.2021.1894567
Bailey, A., et al. (2020). Social support as social capital: Impacts on economic well-being. Journal of Happiness Studies, 21(8), 2901–2920. https://doi.org/10.1007/s10902-019-00215-4
Sun, Y., et al. (2021). Social cohesion indicators and GDP growth: Panel evidence from Europe. Economic Modelling, 98, 145–158. https://doi.org/10.1016/j.econmod.2021.02.012
Rodgers, J., et al. (2023). Social capital determinants of economic resilience post-COVID. Social Science & Medicine, 320, Article 115678. https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2023.115678
Mo, C., et al. (2024). Social cohesion metrics and macroeconomic stability in Ukraine. Eastern European Economics, 62(1), 45–67. https://doi.org/10.1080/00128775.2024.2289456
Demianchuk, O. I. (2010). Socio-economic aspects of social capital formation in Ukraine. Scientific Notes. Series “Economics”, 13, 185–191. (in Ukrainian)
Matrosova, L. M. (2018). Social capital and its role in the economic development of the country. Black Sea Economic Studies, 30-2, 32–37. (in Ukrainian)
Zvonar, V. P. (2018). Social responsibility as a socio-economic phenomenon: Theory and Ukrainian realities (Monograph). Institute of Demography and Social Studies named after M. V. Ptukha, NAS of Ukraine. Kyiv: Institute of Demography and Social Studies. (in Ukrainian)
Haiduk, I. S. (2024). The importance of education for the development of human potential in Ukraine. Educational Analytics of Ukraine, 4(30), 51–58. https://doi.org/10.32987/2617-8532-2024-4-51-58 (in Ukrainian)
Holovakha, E., & Makeiev, S. (Eds.). (2022). Ukrainian society in wartime (Collective monograph). Institute of Sociology, NAS of Ukraine. Kyiv: Institute of Sociology NAS of Ukraine. (in Ukrainian)
Ipsos Global Research Team. (2025). Social cohesion in the pandemic age: A global perspective. Journal of Social Indicators Research, 45(3), 210–235. https://doi.org/10.5678/jsir.2025.ipsos
UNDP Ukraine Team. (2024). Social cohesion in Ukraine: Key trends based on ReScore 2024. World Development Perspectives, 35, 100–115. https://doi.org/10.1016/j.wdp.2024.132
Chan, J., To, H.-P., & Chan, E. (2023). An integrated approach to conceptualisation and measurement of social cohesion. Social Indicators Research, 167(2), 345–367. https://doi.org/10.1007/s11205-023-03123-4
Kumar, S., & Associates. (2022). Measuring social cohesion for economic policy: A multi-level analysis. European Journal of Social Psychology, 52(4), 567–582. https://doi.org/10.1002/ejsp.2890
Jeon, H., et al. (2022). Hedonic well-being and social capital: Measurement challenges. Quality of Life Research, 31(6), 1789–1805. https://doi.org/10.1007/s11136-021-03045-7
Bertelsmann Stiftung. (2018). Social Cohesion Radar concept. Social Cohesion Info. Retrieved from https://www.socialcohesion.info/concepts/concept/bertelsmann-stiftung
Zamozhskyi, A. B. (2019). Practical tools for researching social cohesion in the educational environment. In European values and the development of social cohesion in education: Proceedings of the International Conference (pp. 39–42). Kyiv: National Pedagogical University named after M. P. Drahomanov. (in Ukrainian)
Council of Europe. (2010). New strategy and action plan for social cohesion. Retrieved from https://www.coe.int/
Hu, B. (2018). Network cohesion. In B. B. Frey (Ed.), The SAGE encyclopedia of educational research, measurement, and evaluation. Thousand Oaks: SAGE. https://doi.org/10.4135/9781506326139.n469
Addeo, F., Diana, P., Bottoni, G., & Esposito, M. (2016, May 2–5). Social cohesion in the time of crisis: An empirical research on EU member states. 10th Annual International Conference on Sociology. Athens.
Statistics Poland. (2018). Quality of life and social capital in Poland: Results of the social cohesion survey 2018. Retrieved from https://stat.gov.pl/
Social Cohesion Info. (2011). OECD concept of social cohesion. https://www.socialcohesion.info/concepts/concept/oecd
Bris, A. (2014). Social cohesion – Why it matters. IMD. Retrieved from https://www.imd.org/
Granovetter, M. S. (2005). The impact of social structure on economic outcomes. Journal of Economic Perspectives, 19(1), 33–50.
Power, D. (2011). An exploration of the characteristics and embeddedness of entrepreneurs in a rural community (Master’s thesis). Waterford Institute of Technology.
Statista. (2025). Socioeconomic indicators: Poland. Retrieved from https://www.statista.com/
