Адаптація моделі Triple Helix для українських ІТ-кластерів: потенціал, бар’єри та перспективи

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз можливостей адаптації моделі Triple Helix до умов функціонування українських ІТ‑кластерів. Відзначено, що ІТ‑сектор України демонструє високу стійкість у періоди соціально‑економічних та безпекових викликів, забезпечуючи валютні надходження, зайнятість висококваліфікованих кадрів та гнучкість бізнес‑процесів. Водночас галузь стикається з низкою бар’єрів: недостатнім рівнем кооперації між університетами та бізнесом, слабкою участю держави у формуванні кластерної політики. Визначено ключові можливості для розвитку ІТ-кластерів, бар’єри та перспективи в контексті створення інноваційних екосистем. На основі концепції потрійної спіралі розглянуто специфіку українських ІТ‑кластерів як майданчиків для взаємодії бізнесу, університетів і органів влади. Виявлено, що кластери в Україні мають нерівномірну структуру та інституційну зрілість: деякі об’єднання налічують сотні компаній і активні освітні партнерства, тоді як інші функціонують локально й орієнтовані переважно на бізнес‑спільноту. Аналіз показує домінування бізнес‑сектору у моделі взаємодії Triple Helix, помірну активність університетів у підготовці кадрів і слабку, фрагментарну участь держави, що обмежує системність інноваційної політики та доступ до державних інструментів підтримки. Це обмежує можливості масштабування кластерних ініціатив та їх впливу на національну інноваційну політику. Водночас кластери активно компенсують ці прогалини міжнародною співпрацею та участю у європейських проєктах, що сприяє трансферу кращих практик і доступу до ресурсів та частково компенсує слабкість державної підтримки. На підставі отриманих результатів запропоновано практичні рекомендації для адаптації моделі Triple Helix: створення координаційного органу з розвитку кластерів і механізмів фінансової підтримки; посилення інтеграції кластерів у модернізацію освітніх програм, стажування та підвищення кваліфікації; розвиток інституційних посередників і стимулів для залучення громадянського суспільства; інтеграція кластерних структур різного спрямування для забезпечення екоіндустріальної модернізації опорних та суміжних регіонів.