Тенденції поширення надмірної економічної нерівності в сучасному світі та перспективи її подолання

Анотація

Дослідження присвячено проблемі надмірної економічної нерівності, яка призводить відставання країн, що розвиваються, особливо бідних і бідніших, збільшуючи чисельність населення за рівнем екстремальної бідності, позбавляє можливостей отримання освіти, гідної роботи, доходу для забезпечення якості життя. Спираючись на дані бази історичної статистики проекту Меддісона, автори показують, що з періоду 1820 року економічна нерівність між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються, весь час зростала. А з 60-х років минулого століття ця нерівність за рівнем економічного розвитку, вимірюваному середньодушовим ВВП за ПКС, зростає прискорено. Автори висунули припущення щодо негативного впливу на цю тенденцію міжнародних економічних і фінансових інституцій, які через співпрацію з країнами, що розвиваються, впроваджують ліберальні принципи у внутрішній та зовнішній політиці цих країн. Лібералізацію економіки здійснювали всі розвинені країни, щоб подолати кризу державних фінансів, спричинену надмірними державними витратами на економічне зростання та соціальний захист у 70-ті роки минулого століття. Цей досвід згодом міжнародні організації почали передавати країнам з перехідною економікою та країнам, що розвиваються, у вигляді стабілізаційних програм, програм розвитку тощо. Але наслідком ліберальних реформ в цих країнах стало руйнування їхніх економічних систем, інститутів, цінностей, культури та навіть пам’яті про історичний шлях, що робить їх слабшими і більш залежними. Аналізуючи такі показники, як середньодушовий ВВП за ПКС країн світу, доходи різних категорій населення, індекс торгівельного балансу, індекс економічної складності експорту країн, автори доводять, що економічна нерівність між країнами західного відгалуження та Західної Європи (за класифікацією Меддісона) та усіма іншими країнами з часом лише зростає. Отже, впровадження уніфікованих ліберальних рекомендацій міжнародних організацій задля вдосконалення господарських механізмів та державних і соціальних інститутів в більшості країн світу мають руйнівні наслідки: утрату конкурентоспроможності, технологічне відставання, негативний торгівельний баланс, державну заборгованість, інфляцію, безробіття і, зростання надмірної економічної нерівності. Задля її подолання країни світу мають здійснювати певні виважені інструменти протекціоністської політики.