Просторово-часова динаміка якісних змін ефективності виробництва сільськогосподарських культур у фермерських господарствах України у 2015 та 2019 роках

Анотація

Фермерські господарства є одним з найпоширеніших видів сільськогосподарських підприємств на території України. Досвід зарубіжних країн показує, що для формування та ефективного розвитку сільськогосподарських галузей в державі основою повинні бути фермерські господарства. Вони є однією з ефективних форм господарювання з належним рівнем організації технологічних процесів виробництва та оптимальною впорядкованістю території. Проте, стрімкі ринкові перетворення та економічна криза протягом останніх років негативно відображаються на діяльності фермерських господарств. Теоретичні аспекти дослідження агропромислового комплексу, зокрема і рослинницької галузі України висвітлені у працях таких вітчизняних вчених: Малік М. Й, Шпикуляк О. Г., Табінський В. А., Колєснік Є. О., Сіліна І. С., Уркевич В. Ю., Мохненко А. С. та ін. На формування  конкурентоспроможності фермерських господарств на вітчизняному ринку впливає значна кількість проблем, таких як: низький рівень спеціалізації; недостній рівень розвитку інфраструктури виробництва, переробки та збуту продукції; недосконала структура виробництва та її матеріальне та технічне забезпечення. Для вирішення означених проблем необхідна наукова розробка та практичне впровадження комплексу заходів, які будуть сприяти підвищенню ефективності діяльності фермерських господарств. Метою статті є дослідження просторово-часових тенденцій ефективності розвитку рослинницької галузі у фермерських господарствах регіонів України. Об’єктом дослідження є рослинницька галузь України. Предметом дослідження є просторово-часові тренди ефективності розвитку рослинницької галузі регіонів України. У процесі дослідження використовувались статистичні дані просторово-часової діяльності фермерських господарств у розрізі регіонів за 2015 – 2019 рр. Також були використані попередні наукові доробки вітчизняних вчених. Під час проведення дослідження нами були застосовані такі методи: статистичний, картографічний та порівняльно-географічний. На сільськогосподарське виробництво впливає безліч різноманітних чинників, які визначають особливості його функціонування (природничо-географічні та суспільно-географічні). Територія України має вигідне географічне, транспортне та геополітичне положення. Демографічні ж особливості сільських територій мають негативні тенденції, що в свою чергу є чинником, який визначає агровиробництво території. Тому необхідно вжити всіх заходів для того, щоб стабілізувати демографічне становище сільських територій. До природно-географічних чинників слід віднести: клімат та агрокліматичні ресурси, які на всій території України є дуже сприятливими для розвитку рослинницької галузі. Незважаючи на сприятливі умови для розвитку сільськогосподарського комплексу, впродовж останніх років по всій території України спостерігається негативна динаміка щодо зменшення ефективності виробництва рослинницького комплексу. Тому, дослідження просторово-часової динаміки галузевої та внутрішньогалузевої спеціалізацій та виявлення територіальних дисбалансів у сільськогосподарському землекористуванні України, їх причин та шляхів вирішення є досить актуальною науковою проблемою сьогодення. Для підвищення економічної ефективності та безперебійного функціонування фермерських господарств, наша держава повинна вжити таких заходів: вдосконалення законодавчої бази; якісна підготовка кваліфікованих кадрів; оновлення матеріально-технічної бази; надання довгострокових та низьковідсоткових кредитів; оновлення систем зрошення та ін.