ДЖЕРЕЛА МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ ДО ВЛАШТУВАННЯ НА ОПЛАЧУВАНУ РОБОТУ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ
Анотація
У статті представлено результати дослідження, пов'язаного з виявленням джерел мотивації студентів влаштовуватися на оплачувану роботу в процесі навчання. Описується процес мотивації і теоретичні підходи до його розгляду – з позиції змісту, процесу та концепції самопосилання. У першому випадку мотивація розглядається або як функція оплати, робочого часу і умов праці, або як функція незалежності і відповідальності. Процесний підхід фокусується на поясненні того, чому люди вибирають певну поведінку для задоволення своїх потреб і як вони оцінюють своє задоволення після досягнення цілей. Концепція самопосилення пояснює роль винагороди в зміні поведінки або збереження незмінного поведінки протягом певного часу. Активність студентів включає три основні напрямки: освітню, професійну і особисту. У роботі наводиться огляд визначень, що стосуються професійної діяльності. Основні допущення дослідження полягали в тому, що студенти обирають випадкову роботу, керуючись виключно запропонованим винагородою. Вони не звертають уваги на те, чи є зв'язок виконуваної роботи з їх навчанням. У тестуванні взяли участь 478 студентів з 15 міст з усієї Польщі, які навчаються в 43 університетах. Дослідження показало, що фактори, які вплинули на рішення студентів про працевлаштування, – це, перш за все, потреба в заробітку, а також бажання отримати досвід і стати фінансово незалежним. Респонденти, для яких найбільш важливою є відповідність роботи обраній спеціальності, додатково підкреслювали можливість постійного саморозвитку. Для студентів, які обрали роботу, що відповідає їх інтересам, ключовим пріоритетом була самореалізація.
Завантаження
Посилання
Sekula, Z. (2008). Motivating to work. Theories and instruments. Warsaw: PWE. (in Polish)
Kopertynska, M. (2009). Motivating employees – theory and practice. Warsaw: Placet Publishing Agency. (in Polish)
Griffin, W. R. (2017). Fundamentals of organization management. Warsaw: PWN Scientific Publishing House. (in Polish)
Peplinska, A., Godlewska-Werner, D., Celinska, S., Nietskazh, Z., & Polomsky, P. (2018). Attachment to the organization and motivation to work versus the level of employee’s materialism – the mediating role of job satisfaction. Human Resources Management, 1(120), 11-30. (in Polish)
Stankievich-Mruz, A. (2020). Perception of Work Flexibility among Students as Representatives of Generation Z and Employers from the SME Sector. Human Resources Management, 1(132), 49–63. doi: https://doi.org/10.5604/01.3001.0013.8778.
Turner, J. S., Helms, D. B. (1999). Human development. Warsaw: WSiP. (in Polish)
Nowatsky, T., Korabiovska-Novatska, K., Baraniak, B. (2000). A new dictionary of work pedagogy. Warsaw. (in Polish)
Viatrovsky, Z. (2005). Professional activity in the context of human professional development. Professiology Problems, 1, 25-33. (in Polish)
Charnetsky, K. (2005). Professiology as a separate field of knowledge and research on professional human development. Professiology Problems, 1, 13-24. (in Polish)
Volk, Z. (2005). Professional development in the context of life. Professiology Problems, 1, 35-47. (in Polish)
Dometska, M., Mrozovitsky, A. (2008). Workers and business people. Models of professional careers and social change in Poland. Qualitative Sociology Review, 1(4), 136-155. (in Polish)
Krause, E. (2012). Professional career development of students – contexts and achievements. Bydgoszcz: University of Kazimierz Wielki Publishing House. (in Polish)
