ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ ЗАХОДИ: АНАЛІЗ ДУМОК КОРИСТУВАЧІВ FB

Анотація

У роботі проаналізовано динаміку розвитку пандемії COVID-19, заходи з протидії її поширення в світі та Україні, приділена увага економічним наслідкам. Детально розглянуто поняття довіри та її вплив на економіку, проведений аналіз показників довіри до державної і місцевої влади в умовах пандемії. Визначені точки зору користувачів соціальних мереж щодо економічних наслідків пандемії. Вибірка постів, що була зібрана за період квітень-травень 2020 року з використанням 360 унікальних пошукових запитів на перехресті тем щодо коронавірусу та державної влади, включає 6726 публікацій українських користувачів Facebook. Найуживанішими словами отриманого корпусу текстів виявилися такі як: коронавірус, епідемія, карантин, маска, влада, держава, президент. Семантичний аналіз корпусу, проведений з використанням інструментарію  Word2Vec, показав, що в постах про коронавірус найчастіше обговорюється держбюджет, заходи боротьби з епідемією та рівень захворюваності, у зв’язку з карантином – штрафи та порушення, коли говориться про уряд, йдеться про опір пандемії та інфографіку щодо проти-епідеміологічних заходів. Для аналізу настроїв користувачів було побудовано та проаналізовано словники позитивних та негативних слів, порівнюючи які можна відмітити, що в середньому, слова з позитивним відтінком вживаються на 30% частіше за песимістичні. Аналіз реакцій на публікації за кількістю та типами показав, що слово «коронавірус» викликає дуже спірні емоції, «сміх» та «злість» знаходяться майже на одному рівні. В той же час згадування слів «уряд» та «карантин» найчастіше викликає «злість» та «сум», «президент» та «економіка» – «сміх» та «злість» («презирство» та «агресію» за методологією Плутчика). В роботі запропоновано метод оцінки ставлення до державних антиепідеміологічних заходів на основі аналізу контенту соціальних мереж, що включає: 1) збір даних за обраною тематикою у мережі Facebook, 2)  первинну підготовку та статистичний аналіз корпусу текстів, 3)  семантичний аналіз корпусу текстів, 4)  аналіз настроїв користувачів. Отримана за запропонованим методом оцінка підтверджуються результатами опитування щодо підтримки роботи уряду з протидії поширенню коронавірусу, згідно якому позитивно до його дій ставляться лише приблизно 10% респондентів, негативно – більш 60%. Таким чином, метод оцінки ставлення до антиепідеміологічних заходів на основі аналізу контенту соціальних мереж, що реалізовано у вигляді набору SQL та Python скриптів, може бути використаний для регулярного моніторингу громадської думки щодо оцінки роботи державних установ з протидії поширенню коронавірусу.