Продуктивність праці: підходи до оцінювання в світлі сучасних глобальних викликів

Анотація

Досліджено методичні підходи до визначення продуктивності праці. Проаналізовано у взаємозв’язку показники динаміки продуктивності праці, чисельності працюючих і середньої заробітної плати. Виявлено суттєве перевищення темпів зростання заробітної плати над темпами збільшення продуктивності праці, що свідчить про відсутність кореляції між оплатою праці та її продуктивністю. Зроблено порівняльний аналіз динаміки продуктивності праці країн з різним рівнем ВВП на душу населення. Наведено частинні показники, на підставі яких визначається індекс інклюзивності розвитку (IDI), серед яких є показник продуктивності праці. Відображено низький рівень продуктивності праці в Україні серед країн світу, доведено, що таке значення продуктивності праці впродовж багатьох років стримує економічне зростання й загострює ряд соціальних проблем, серед яких криза пенсійної системи. Визначено, що збереження низьких темпів зростання продуктивності праці в майбутньому збільшуватиме розрив між Україною і іншими постсоціалістичними країнами, які зберігають високі темпи зростання продуктивності. Обгрунтовано зменшення значення чинника тривалості робочого часу для забезпечення високої продуктивності праці. Систематизовано фактори, які визначають рівень і динаміку продуктивності праці на мікро- і макроекономічному рівнях. Зосереджено увагу на галузевій структурі зайнятості, яка в Україні є нераціональною, і не сприяє нарощування продуктивності праці. До новітніх глобальних факторів віднесено масову автоматизацію виробництва, роботизацію, широке використання штучного інтелекту, поступовий перехід до капіталізму стейкхолдерів. Акцентовано на історично-ментальних факторах, які впливають на продуктивність праці через формування відношення до праці. Зазначено, що вони формуються поколіннями і є інертними щодо змін. Рекомендовано на рівні підприємств використовувати менеджмент продуктивності як напрям людиноорієнтованого управління.