МОДЕЛЮВАННЯ ДИНАМІКИ МЕНТАЛІТЕТУ СУБ'ЄКТА МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ
Анотація
У роботі викладена концепція моделювання динаміки сприйнятливості суб'єктів масової комунікації до впливу індукторів. Рівень сприйнятливості є однією з ключових характеристик менталітету суб'єкту, як системи почуттів (симпатій та антипатій), стереотипів, цінностей, уявлень про світ, що формуються у людській свідомості в ключові періоди її життя (дитинство, становлення, соціально-політичні катастрофи тощо). Динамікою менталітету визначено зміни структури цієї системи, її ключових характеристик – рівнів сприйняття, а також впливу (індукування) тих чи інших поглядів, точок зору на соціальні явища. Від рівнів сприйняття та впливу в парі реципієнт-індуктор залежить ймовірність переходу реципієнта із одного соціально-психологічного стану в інший. Така залежність прийнята мультиплікативною. Переходи із стану в стан під дією різних факторів можуть супроводжуватися змінами рівнів сприйняття та впливу, що й визначено динамікою менталітету.
Запропоновані математичні моделі цієї динаміки у вигляді ітераційних схем, скінчених ймовірнісних автоматів. Самі стани можна розглядати як структури (вектори, зокрема), їх компоненти (рівні впливу і сприйняття, види поведінки, зокрема) – як лінгвістичні змінні, що приймають значення нечітких змінних, ті, у свою чергу, визначаються характеристичними функціями нечітких множин. Визначено, що ітераційні схеми варто застосовувати при варіативності (можливих змінах) структури стану, динамічності множини станів (деякі стани заздалегідь невідомі, можлива поява нових станів). Для рівнів впливу та сприйнятливості (кількість яких, у разі використання нечіткого варіанту, обмежена і заздалегідь відома, для прикладу – нульовий, низький, середній, високий, максимальний) рекомендовано застосовувати скінченні ймовірнісні автомати. Фіксація переходу із стану в стан може здійснюватися соціологічними інструментами (шляхом опитування, анкетування тощо).
Завантаження
Посилання
Akmalova, A.A., Kapitsyn, V.M., Mironov, A.V., & Mokshin, V.K. (2011). Dictionary of sociology. Moscow: Dashkov and K *. (in Russian)
Andreeva, G.M. (1998). Social Psychology. Moscow: Science. (in Russian)
Archetype (psychology). Wikipedia. Retrieved from https://ru.wikipedia.org/wiki/Archetype_ (Psychology).
Berkovich, S. Ya. (1993). Cellular automata as a model of reality: The search for new ideas of physical and information processes. Translation from English. Moscow: Moscow University Press. (in Russian)
Borisnev, S.V. (2003). Sociology of communication: studies. manual for universities. Moscow: UNITY-DANA. (in Russian)
Bukharaev, R.G. (1985). Fundamentals of the theory of probabilistic automata. Moscow: Science. (in Russian)
Gubanov, N.N. (2011). Mentality: the essence and functioning in society. Saarbruecken: Lap Lambert Academic Publishing. (in Russian)
Gubanov, N.N. (2014). The formation, development and functioning of the mentality in society. Moscow: International Publishing Center "Ethnosocium". (in Russian)
Danich, V.N. (2003). Models of panic in a society with a heterogeneous socio-psychological and role composition of participants. Economical cybernetics. International Science Magazine, 1-2, 40-50. (in Russian)
Danich, V.N. (2004). Modeling rapid socio-economic processes: a monograph. Lugansk: Publishing House of the East Ukrainian National University. V. Dahl. (in Russian)
Information society. Wikipedia. Retrieved from https://uk.wikipedia.org/wiki/Informational_society.
Kononenko, B.I. (2003). Large explanatory dictionary of cultural studies. Moscow: Veche 2000 Publishing House LLC, ACT Publishing House LLC. (in Russian)
Leonhard, K. (1981). Accentuated personalities. Kiev: Vishcha School. (in Russian)
Mentality. Wikipedia. Retrieved from https://uk.wikipedia.org/wiki/Mentality.
Pospelov, D. A. (Ed.). (1986). Fuzzy sets in models of control and artificial intelligence. Moscow: Science. Main edition of Physics and Mathematics. (in Russian)
Olshansky, D.V. (2001). The psychology of the masses. SPb. : Peter. (in Russian)
Pivkin, V.Ya., Bakulin, E.P., Korenkov D.I. Fuzzy sets in control systems. Tutorial. (Ed.). prof. Yu.N.Zolotukhina. Institute of Automation and Electrometry SB RAS. Laboratory of fuzzy technology. Retrieved from http://www.softcomplete.com/algo/neuro/fuzzy-use/content.html. (in Russian)
Pocheptsov, G.G. (2015). Information warfare. New policy tool. Moscow: Algorithm. (in Russian)
Pocheptsov, G.G. (2001). Communication Theory Moscow: “Refl-Bek”, Kiev: “Vakler”. (in Russian)
Psychological typology. Wikipedia. Retrieved from https://ru.wikipedia.org/wiki/Psychological_typologies.
Rubinstein, S.L. (2001). Basics of general psychology. SPb.: Peter. (in Russian)
Eve, G.P., Sherkovina, Yu. A. (Ed.). (1975). Social psychology. Short essay. Moscow: Politizdat. (in Russian)
Stolyarenko, LD. (2001). Fundamentals of psychology. 4th ed., revised and updated. Rostov-on-Don: Phoenix. (in Russian)
Hopkroft, D., Motvani, R., Ulman, J. (2002). Introduction to the theory of automata, languages and computations. Translation from English. Moscow: Williams. (in Russian)
Jung, K.G. (2006). Psychological types. Moscow: AST; Minsk: Harvest. (in Russian)
Jung, K. G. (1996). Man and his symbols. St. Petersburg: B.S. K. (in Russian)
Danich, V.N., Schevchenko, S.N. (2012). The dynamic model of information-administrative architecture of the coal industry enterprises. TEKA. Commission of motorization and power industry in agriculture, 4(12), 31-35.
