СИСТЕМНА ПЕРСПЕКТИВА ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Анотація

Керування соціальними процесами стає все більш проблематичним, що передбачає необхідність шукати нові, більш складні методи державної політики та форми соціальної координації. Умовою їх розвитку, а потім і їх ефективної реалізації є вивчення природи і логіки дії складних соціальних систем, ефективним інструментом чого є системний підхід. Він може бути успішно застосований як концептуальна основа для інтерактивного державного управління, що охоплює соціальну реальність у категоріях зацікавлених осіб, які створюють мережі горизонтальної співпраці.

У статті розглядаються переваги мислення в системних категоріях в ході концептуалізації і планування дій в публічній сфері. Відправною точкою є міркування про феномен соціальної складності і вирішальні фактори, пов'язані із застосуванням системного підходу як методу зниження динамічної складності і засобу «схоплювання» логіки соціальних систем. Багато уваги присвячено аналізу феномена самоорганізації з використанням понять та результатів досліджень кібернетики і макросоціології. Зроблено висновок, що в умовах складності і високої динаміки соціальних процесів ефективність державного управління залежить від уміння використовувати ендогенний потенціал соціальних систем.

Перевизначення ролі уряду в сфері державної влади має бути спрямовано на відмову від низхідних і вузько визначених утручань при здійсненні загального нагляду та активного керівництва. Таким чином, слід вибирати м'які форми координації, такі як гнучке право, з можливістю expost уточнення цілей державної політики, що конструюються за стандартами договірних відносин. Публічні дії повинні носити інклюзивний характер, а поставлені цілі повинні бути результатом громадських обговорень.