Еволюція концепцій розвитку компетентностей персоналу
Анотація
Дане дослідження проведено через важливість питання зв’язку концепцій організації корпоративного навчання між собою та незначну кількість опублікованих досліджень за цим питанням. Відповідь на дане питання дозволить керівникам підрозділів корпоративного навчання якісніше оцінювати власні підрозділи, підбирати необхідні форми розвитку та ефективно пов’язувати їх із корпоративною LMS (learning management system), а також формувати стратегію розвитку інструментів навчанням із орієнтацією на більш нові.
Для реалізації відповідного завдання використовувалися методи аналізу та синтезу, було проведено огляд існуючих форматів та форм розвитку професійних компетенцій, проведено опитування спеціалістів та менеджерів ІТ-компаній Києва та проаналізовано отримані результати.
В роботі розглянуто еволюцію сучасних концепцій розвитку компетентностей персоналу та виділено основні етапи: електронне навчання, змішане навчання, безперервне навчання, цифрове навчання. Розглянуто основні формати, в рамках яких використовуються інструменти розвитку компетентностей персоналу: традиційні формати, корпоративний університет, корпоративний е-університет, експериментальне навчання, макронавчання, мікронавчання. Запропоновано визначення таких форматів як макронавчання та експерементальне навчання.
Представлено опис інструментів розвитку професійних компетенцій: MBA, конференції, статті, сертифікації, книги; тренінги, кіноклуби, квести; коучинг, менторінг, ротація, інструктаж, buddying, shadowing, statement; MOOC; відеоканали, взаємонавчання, чати в соц. мережах, SMS-тренінги.
Досліджено роль системи управління навчанням (learning management system, LMS) в кожній з описаних концепцій, а також позначена відповідність традиційних форм навчання, та їх аналогів із використанням інформаційних технологій
Основним результатом дослідження є сформована модель еволюції концепцій розвитку компетентностей в рамках корпоративного навчання.
Завантаження
Посилання
Goulman D., Bojacis R., Makki Je. (2015) Emotional leadership: the Art of managing people based on emotional intelligence M.: Al’pina Pablisher, 301.
Shtutman, P. (2010). Personnel Professional Development as a Factor of Enterprises’ Activity Efficiency Increasing. Naukovi pratsi KNTU. Ekonomichni nauky, (17), 159-163.
Plugina, Yu.A. (2013), "The development of personnel, approaches, essence, models", Visnik ekonomiki transport i promislovostiі , (42).
Markova, N. (2010). Principles, functions and models of development management personnel. Efektyvna ekonomika, (9).
Halaida, T. O. and Savytska, I. M. (2011), “Training, retraining and qualification improvement of personnel at enterprises in modern conditions”, Ekonomika i rehion, (2), 118-121.
Makeieva, I. (2012). Organization of system of professional development of staff of libraries of higher educational institutions of Ukraine: history and current state. Bulletin of book chamber, (6), 12-16.
Rosenberg, M. J., &Foshay, R. (2002). E‐learning: Strategies for delivering knowledge in the digital age. Performance Improvement, 41(5), 50-51.
Welsh, E. T., Wanberg, C. R., Brown, K. G., & Simmering, M. J. (2003). E‐learning: emerging uses, empirical results and future directions. international Journal of Training and Development, 7(4), 245-258.
Driscoll, M. (2002). Blended learning: Let’s get beyond the hype. E-learning, 1(4), 1-4.
Klamma, R., Chatti, M. A., Duval, E., Hummel, H., Hvannberg, E. T., Kravcik, M., ... & Scott, P. (2007). Social software for life-long learning. Educational technology & society, 10(3), 72-83.
Warschauer, M. (2007). The paradoxical future of digital learning. Learning Inquiry, 1(1), 41-49.
Vovk, O. B. (2015). Системи електронного навчання–нові форми сучасної освіти. Mathematical Machines and Systems, (3), 79-86.
Bersin, J. (2004). The blended learning book: Best practices, proven methodologies, and lessons learned. JohnWiley&Sons.
Friesen, N. (2012). Report: Defining blended learning. LearningSpace.
Shin, J. H., Haynes, R. B ., & Johnston, M. E. (1993). Effect of problem-based, self-directed undergraduate education on life-long learning. CMAJ: Canadian Medical Association Journal, 148(6), 969.
Lombardo, M. M., & Eichinger, R. W. (1996). The career architect development planner. Lominger p. iv, 1st ed. Minneapolis.
El-Tannir, A. A. (2002). The corporate university model for continuous learning, training and development. Education+ Training, 44(2), 76-81.
Kurbatov, S. (2014). Corporate University as a product of interaction between business and educational environment in modern conditions. Vy`shha osvita Ukrayiny, 3(54), 44-49.
Plugina, Ju.A (2013). Modern methods of professional staff development. Vіsnik ekonomіki transportu і promislovostі, (43), 249-254.
Bugaychuk, K. L. (2017). Microlearning: concept, features, benefits. Distance learning - Start from the present to the future: collection of scientific and methodological works ІІІ All-Ukrainian sciences-practice. conf. from international participation (Kharkiv, 20 april 2017 ), 28.
Reznik, V., & Melnik, T. (2017). Microlearning as a promising method of training highly skilled specialists. Humanitarium, 39(2), 71-77.
Liyanagunawardena, T. R., Adams, A. A., & Williams, S. A. (2013). MOOCs: A systematic study of the published literature 2008-2012. The International Review of Research in Open and Distributed Learning, 14(3), 202-227.
Vardi, M. Y. (2012). Will MOOCs destroy academia?. Communicationsofthe ACM, 55(11), 5-5.
Singh, H. (2003). Building effective blended learning programs. Educational Technology-Saddle Brook Then Englewood Cliffs NJ-, 43(6), 51-54.
