Довіра та соціально-економічні показники: модель з урахуванням фактора релігії

Анотація

У роботі розглянуто наступні питання: проведено огляд дефініцій, показників довіри; сформульовані робочі гіпотези дослідження; здійснено вибір факторів, що пов’язані з індексами довіри; проведено кластерний аналіз взаємозв’язку між окремими індексами довіри та економічними показниками; проведено кореляційний аналіз взаємозв’язку між окремими індексами довіри та соціально-культурними показниками; розроблена нейронна мережа для моделювання загального індексу довіри на підставі обґрунтованого набору економічних та соціо-культурних показників.

Була перевірена гіпотеза про вплив на довіру соціально-культурних факторів, серед яких було виділено відношення до певної релігії. За допомогою кореляційного аналізу та нейросітьового моделювання було показано, що найбільш значущими релігіями, які впливають на загальній індекс міжособистісної довіри, є протестантизм та католицтво. Однак більш вагомий вплив має атеїзм.

Розроблена за даними 198 спостережень, кожне з яких являло собою країну світу за певний рік в період 1995–2014 рр., нейромережева модель дає задовільні результати у прогнозуванні загального індексу довіри на підставі факторів: ВВП на душу населення, коефіцієнт GINI, атеїзм (відсоток населення, що підтримують таке ставлення до релігії). Нейронна мережа розпізнала 89,9% даних і 90% тестової множини, що говорить про те, що мережа настроїлася і може бути використана для моделювання. Діаграма розсіювання для 5% помилки, показує, що більша частини даних знаходиться у припустимому інтервалі. Але слід відмітить, що модель дає завищену оцінку довіри для України на кінці періоду, що аналізувався. Це дає підстави для припущення, що в Україні діють ще додаткові фактори, що негативно впливають на міжособистісну довіру.