Від фрагментації до конвергенції: теоретична архітектура транзитивної державності у цифрову епоху
Анотація
У статті аргументується необхідність формування транзитивної моделі цифрової державності як комплексної теоретичної рамки для системного вивчення цифрової трансформації публічного управління. Проведено ретроспективний аналіз етапів розвитку теорій цифрового врядування – від описових кейс-стаді до багатовимірних аналітичних моделей – та виявлено, що традиційні підходи (електронне, смарт- та платформне врядування) мають обмеження в осмисленні інтеграції штучного інтелекту й блокчейн-технологій у державні інститути.
У дослідженні обґрунтовано синтез системно-синергетичного, інституційно-когнітивного та мережево-платформного підходів, який дозволяє розкрити нелінійну динаміку емерджентних явищ, трансформацію когнітивних процесів прийняття рішень і механізми розподіленого інтелекту в цифрових екосистемах публічного управління.
На теоретичному рівні описано чотири базові принципи організації рамки: вертикальна послідовність, що забезпечує логічний перехід від онтологічних припущень до операціональних індикаторів; горизонтальна узгодженість, яка гарантує внутрішню несуперечливість елементів кожного рівня; рекурсивний зворотний зв’язок, що створює механізм самоадаптації через інтеграцію емпіричного досвіду; концептуальна конвергенція, яка дозволяє виявляти спільні точки перетину та синергетичні ефекти між підходами.
Ключовим інструментом для візуалізації взаємодії трьох підходів є запропонована матриця концептуальної інтеграції, що демонструє конкретні зони перетину, напрями співпраці та характер утворених синергетичних результатів.
Висвітлено пріоритетні напрями подальших досліджень, які випливають із виявлених теоретичних лакун: емпіричне вивчення інтеграції ШІ та блокчейн у публічне управління; розробка методів дослідження емерджентних властивостей гібридних людино–машинних систем; оцінка етичних і соціальних наслідків алгоритмічного врядування.
Таким чином, розроблена транзитивна модель цифрової державності закладає фундамент для подальшої міждисциплінарної роботи, спрямованої на формування цілісного наукового підходу до аналізу складних соціотехнічних процесів у сфері публічного управління.
Завантаження
Посилання
Arthur, W. B. (1999). Complexity and the economy. Science, 284(5411), 107–109. DOI: https://doi.org/10.1126/science.284.5411.107
Baykurt, B. (2022). Algorithmic accountability in U.S. cities: Transparency, impact, and political economy. Big Data & Society, 9(2). DOI: https://doi.org/10.1177/2053951722111542
Bhaskar, R. (1998). The possibility of naturalism: A philosophical critique of the contemporary human sciences. Routledge.
Bovens, M., & Zouridis, S. (2002). From street‐level to system‐level bureaucracies: How information and communication technology is transforming administrative discretion and constitutional control. Public Administration Review, 62(2), 174–184. DOI: https://doi.org/10.1111/0033-3352.00168
Chen, X., Xing, L., Wang, K., & Lu, J. (2023). How does digital governance affect the level of domestic waste separation for rural residents? Empirical evidence from rural areas in Jiangsu Province, China. Frontiers in Public Health, 11, Article 1122705. DOI: https://doi.org/10.3389/fpubh.2023.1122705
Clark, A., & Chalmers, D. (1998). The extended mind. Analysis, 58(1), 7–19. URL: https://www.jstor.org/stable/3328150
Dunleavy, P., & Margetts, H. (2006). New public management is dead–long live digital-era governance. Journal of Public Administration Research and Theory, 16(3), 467–494. DOI: https://doi.org/10.1093/jopart/mui057
Engin, Z., & Parycek, P. (2024). The algorithmic state architecture: A framework for understanding AI in government. Government Information Quarterly, 41(2), 101847. DOI: https://doi.org/10.48550/arXiv.2503.08725
Fountain, J. E. (2001). Building the virtual state: Information technology and institutional change. Brookings Institution Press. URL: https://www.academia.edu/646758/Building_the_ virtual_state_Information_technology_and_institutional_change
Geels, F. W. (2002). Technological transitions as evolutionary reconfiguration processes: A multi-level perspective and a case-study. Research Policy, 31(8-9), 1257–1274. DOI: https://doi.org/10.1016/S0048-7333(02)00062-8 (accessed on July 27, 2025)
Gil-Garcia, J. R., & Martinez-Moyano, I. J. (2007). Understanding the evolution of e-government: The influence of systems of rules on public sector dynamics. Government Information Quarterly, 24(2), 266-290. DOI: https://doi.org/10.1016/j.giq.2006.04.005
Gritsenko, D., & Wood, M. (2022). Algorithmic governance: A modes of governance approach. Regulation & Governance, 16(1), 45–62. DOI: https://doi.org/10.1111/rego.12367 (
Hanisch, M., Goldsby, C., & Fabian, N. (2023). Digital governance: A conceptual framework and research agenda. Journal of Business Research, 158, 113678. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2023.113777
Haug, N., Dan, S., & Mergel, I. (2023). Digitally-induced change in the public sector:
A systematic review and research agenda. Public Management Review, 26(7), 1963–1987.
DOI: https://doi.org/10.1080/14719037.2023.2234917
Heeks, R., & Bailur, S. (2007). Analyzing e-government research: Perspectives, philosophies, theories, methods, and practice. Government Information Quarterly, 24(2), 243–265.
Holland, J. H. (1995). Hidden order: How adaptation builds complexity. Perseus Publishing. URL: https://archive.org/details/hiddenorderhowad0000holl
Holland, J. H. (2014). Complexity: A very short introduction. Oxford University Press.
Janowski, T. (2015). Digital government evolution: From transformation to contextualization. Government Information Quarterly, 32(3), 221–236. DOI: https://doi.org/10.1016/j.giq.2015.07.001
Janssen, M., & van der Voort, H. (2016). Adaptive governance: Towards a stable, accountable and responsive government. Government Information Quarterly, 33(1), 1–5. DOI: https://doi.org/10.1016/j.giq.2016.02.003
Janssen, M., & van der Voort, H. (2020). Agile and adaptive governance in crisis response: Lessons from the COVID-19 pandemic. Government Information Quarterly, 37(4), 101479. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijinfomgt.2020.102180
Kaiser, A. Z. R. (2024). Smart governance for smart cities and nations. Journal of Economy and Technology, 2, 216–234. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ject.2024.07.003
Karamyshev D. (2023). Digital mechanisms for public participation in crisis management of post-war recovery based on digital technologies. Pressing Problems of Public Administration, 2024. DOI: https://doi.org/10.26565/1684-8489-2024-2-01
Lakatos, I. (1978). The methodology of scientific research programmes. Cambridge University Press.
Margetts, H., & Naumann, A. (2017). Government as a platform: What can Estonia show the world? Research Report, University of Oxford. URL: https://www.ospi.es/export/sites/ ospi/documents/documentos/Government-as-a-platform_Estonia.pdf
Meijer, A., & Thaens, M. (2018). Urban technological innovation: Developing and testing a sociotechnical framework. Cities, 79, 125–134. URL: https://dspace.library.uu.nl/bitstream/handle/1874/381067/1078087416670274.pdf?sequence=1
Mergel, I., Edelmann, N., & Haug, N. (2019). Defining digital transformation: Results from expert interviews. Government Information Quarterly, 36(4), 101385. DOI: https://doi.org/10.1016/j.giq.2019.06.002
Nielsen, S. B., Elmholdt, K. T., & Noesgaard, M. S. (2024). Leading digital transformation: A narrative perspective. Public Administration Review, 84(3), 567–581. DOI: https://doi.org/10.1111/puar.13721
Ølnes, S., Ubacht, J., & Janssen, M. (2017). Blockchain in government: Benefits and implications of distributed ledger technology for information sharing. Government Information Quarterly, 34(3), 355–364. DOI: https://doi.org/10.1016/j.giq.2017.09.007
O’Reilly, T. (2011). Government as a platform. Innovations: Technology, Governance, Globalization, 6(1), 13–40.
Orlikowski, W. J. (2000). Using technology and constituting structures: A practice lens for studying technology in organizations. Organization Science, 11(4), 404–428. DOI: https://doi.org/10.1287/orsc.11.4.404.14600
Parker, G. G., Van Alstyne, M. W., & Choudary, S. P. (2016). Platform revolution: How networked markets are transforming the economy and how to make them work for you.
W. W. Norton & Company.
Powell, W. W. (1990). Neither market nor hierarchy: Network forms of organization. Research in Organizational Behavior, 12, 295–336.
Puron‐Cid, G., & Villaseñor‐García, E. (2023). Applying neural networks analysis to assess digital government evolution. Government Information Quarterly, 40(3), 101811. DOI: https://doi.org/10.1016/j.giq.2023.101811
Thomas, G. (2024). Digitally transforming the organization through knowledge management: A socio-technical system (STS) perspective. European Journal of Innovation Management, 27(3), 782–801. DOI: https://doi.org/10.1108/EJIM-02-2024-0114
van Dijck, J., Poell, T., & de Waal, M. (2018). The platform society. Oxford University Press. DOI: https://doi.org/10.1093/oso/9780190889760.001.0001
Yildiz, M. (2007). E-government research: Reviewing the literature, limitations, and ways forward. Government Information Quarterly, 24(3), 646–665. DOI: https://doi.org/10.1016/j.giq.2007.01.002
Zhang, S., & Cao, X. (2025). How does digital governance improve natural resource utilization efficiency? Configuration analysis based on the TOE framework. Humanities and Social Sciences Communications, 12(1), 47–69. DOI: https://doi.org/10.1057/s41599-025-04970-1
Gibadullin, O.V. (2025). Ideological Adaptation of the Sustainability Concept: Unlocking Potential Through System Patterns? Pressing Problems of Public Administration, 1 (66), 37–66. DOI: https://doi.org/10.26565/1684-8489-2025-1-02 [in Ukrainian].
Yelagin, V.P. (2025). Digital Adaptability of the Social Protection System under Military Aggression: Has the Path from Imbalance to Institutional Resilience Been Traversed? Pressing Problems of Public Administration, 1 (66), 383–400. DOI: https://doi.org/10.26565/1684-8489-2025-1-18 [in Ukrainian].
Kud, A.А., Basiuk, O.Р. (2025). A New Approach to Implementing State Target Programs Based on Blockchain and Artificial Intelligence Technologies: From Centralized Will to Distributed Logics. Pressing Problems of Public Administration, 1 (66), 297–326. DOI: https://doi.org/10.26565/1684-8489-2025-1-14 [in Ukrainian].
