Теоретичні засади забезпечення кліматичної безпеки у системі національної безпеки України

  • Оксана Пархоменко-Куцевіл Університет Григорія Сковороди в Переяславі, вулиця Сухомлинського, 30, м. Переяслав, Київська обл., 08401, Україна https://orcid.org/0000-0002-0758-346X
Ключові слова: публічне управління, національна безпека, кліматична безпека, екологічна безпека, безпека особистості, зміна клімату, зелений курс

Анотація

У статті зазначено, що кліматичну безпеку можна визначити як стан захищеності особи, суспільства і держави від ризиків та загроз, пов’язаних із негативними наслідками глобальних кліматичних змін. Кліматично безпечним вважається суспільство, яке має такі характеристики: високий рівень сек’юритизації кліматичних змін на рівні державної політики; вагома фінансова й організаційна підтримка процесів декарбонізації з боку держави (включаючи великі інвестиції у низьковуглецевий розвиток і суворе кліматичне регулювання); високий рівень громадської усвідомленості необхідності боротьби зі змінами клімату; а також наявність значних природних ресурсів, які сприяють підтриманню захищеності від кліматичних загроз. Виокремленні основні проблеми кліматичної безпеки України та запропоновано запровадити нормативно-організаційний механізм забезпечення кліматичної безпеки в системі національної безпеки України, який складається з наступних елементів. Центральним елементом цього механізму виступає формування та впровадження Національної кліматичної стратегії. Її розробка повинна спиратися на міжнародно визнані документи — зокрема, Паризьку кліматичну угоду, Європейський зелений курс, Цілі сталого розвитку ООН — а також на найкращі практики адаптації, які апробовані в країнах ЄС.
Не менш значущим елементом нормативно-організаційного механізму є чітке визначення цілей і завдань державної кліматичної політики, які б враховували міжгалузевий і регіональний контекст.

Ключовим для реалізації кліматичної політики є визначення кола суб’єктів, які беруть участь у формуванні та впровадженні рішень. Важливою складовою є створення дієвого механізму моніторингу впровадження кліматичних заходів. Такий моніторинг має ґрунтуватися на відкритих джерелах даних, відповідати міжнародним стандартам верифікації, мати регулярний характер і забезпечувати не лише інформування громадськості, але й можливість аналітичної оцінки та коригування рішень. Окреме місце в механізмі займає ідентифікація та управління кліматичними ризиками. Для підвищення системності й координації заходів доцільно створити постійно діючий інституційний орган – Національну кліматичну раду.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Оксана Пархоменко-Куцевіл, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, вулиця Сухомлинського, 30, м. Переяслав, Київська обл., 08401, Україна

доктор наук з державного управління, професор, завідувач кафедри публічного управління та адміністрування Університету Григорія Сковороди в Переяславі

Посилання

Prots N. (2018). Climate security: the essence and necessity of financial support. Economic Journal of the Lesya Ukrainka Eastern European National University, no. 1, 142–148. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/echcenu_2018_1_22 [in Ukrainian].

Skuybida, O.L. & Kryzhko, L.O. (2020). Environmental security and climate policy of Ukraine. Aquatic and terrestrial ecosystems and preservation of their biodiversity: collection of scientific works, 17–19. [in Ukrainian].

Charbonneau, B. (2024). The Era of Climate Security. Canadian Military Journal, 24(1), 5–10. DOI: https://doi.org/10.24908/cmj.v24i1.19160

Dalby, S. (2022). Rethinking Environmental Security. Edward Elgar, Cheltenham. URL: https://books.google.com.ua/books?hl=uk&lr=&id=JeVvEAAAQBAJ&oi=fnd&pg=PR1&ots=C7iENrR5io&sig=sYoKuq45Mvu5vgPQzDhJvE9DSq0&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false

Goldberg, M. (2023). Climate Security: The Role of Knowledge and Scientific Information in the making of a Nexus. Routledge, London. URL: https://www.taylorfrancis.com/books/mono/10.4324/9781003451525/climate-security-matti-goldberg

Hardt, J.N. (2023). Climate change and security in the Anthropocene: Existential threats, ethics, and futures. In: Pellegrino, G., Di Paola, M. (Eds.). Handbook of the Philosophy of Climate Change. Springer, Cham. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-07002-0_93.

Harris, Paul G. (2021). Pathologies of climate governance: International relations, national politics and human nature. Cambridge: Cambridge University Press.

Ide, T. (2020). The dark side of environmental peacebuilding. World Dev. 127. DOI: https://doi.org/10.1016/j.worlddev.2019.104777

Lawrence, M., et al. (2024). Global polycrisis: The causal mechanisms of crisis entanglement. Global Sustain, 7 (e6), 1–16. URL: https://cascadeinstitute.org/wp-content/uploads/2024/01/global-polycrisis-the-causal-mechanisms-of-crisis-entanglement.pdf

McDonald, M. (2021). Ecological Security: Climate Change and the Construction of Security. Cambridge: Cambridge University Press.

McDonald, M. (2024). Fit for purpose? Climate change, security and IR. International Relations online first. DOI: https://doi.org/10.1177/00471178241268270

Menton, M. & LeBillon, P. (eds) (2021). Environmental Defenders: Deadly Struggles for Life and Territory. London: Routledge.

Newell, P. & van Asselt, H. & Daley, F. (2022). Building a fossil fuel non-proliferation treaty: Key elements. Earth System Governance. 14, 100159. DOI: https://doi.org/10.1016/j.esg.2022.100159

Shannon, O’Lear. (2024). The slow violence of climate security. Geoforum. 155. DOI: https://doi.org/10.1016/j.geoforum.2024.104078

Vogler, A. (2024). On (in-)secure grounds: How military forces interact with global environmental change. J. Global Secur. Stud., vol. 9, is. 1, ogad026. DOI: https://doi.org/10.1093/jogss/ogad026

Опубліковано
2025-08-16
Розділ
Теорія та філософія державного управління.