Публічне управління у сфері охорони здоров’я як структурно-функціональний засіб підвищення якості життя громадян.
Анотація
Досліджено публічне управління у сфері охорони здоров’я як структурно-функціональний засіб підвищення якості життя громадян, що дозволило ідентифікувати цільове призначення інститутів держави щодо підвищення показників ефективності надання медичних послуг та забезпечення необхідних гарантій соціальної безпеки населення, що у сукупності формує певний інституційний максимум для забезпечення керованості відповідними процесами у сфері надання медичних послуг та підвищення якості здоров’я населення. Ідентифіковано розвиток національних систем охорони здоров’я, який визначається критерієм зміцнення показників соціальної безпеки держави, результативністю її участі у процесах розширення соціальних гарантій населенню. Обґрунтовано доцільність запровадження інтегрованого показника визначення інституційної спроможності держави щодо підвищення якості життя населення, відповідно до чого запропоновано модернізаційно-реформаційний інструментарій перетворення системи публічного управління у сфері охорони здоров’я, шляхом приведення її у максимальну відповідність з очікуваннями та вимогами населення у формі побудови інтегрованої системи публічного управління у сфері охорони здоров’я, як умови гарантування результативності інституційних змін у сфері охорони здоров’я та стримання негативної динаміки, пов’язаної із падінням якості медичної допомоги та якості життя населення загалом.
Ідентифіковано публічне управління у сфері охорони здоров’я як структурну умову забезпечення соціальної безпеки держави у постмодерний період у формі надання інституційних гарантій для реалізації прав громадян на отримання якісної медичної допомоги, підвищення якості життя населення, покращання демографічної ситуації, зайнятості та соціальної захищеності, результативності подолання відповідних соціальних аномалій, характерних для розвитку соціальної держави як індикатору спроможності держави належно реагувати на забезпечення антропоцентричної цінності її публічної політики.
Встановлено, що стратегічним пріоритетом для національних систем публічного управління у сфері охорони здоров’я у постмодерний період виступає запровадження комплексних систем стратегічного планування у сфері соціальної безпеки населення, спрямованих на забезпеченні високих показників якості життя населення шляхом організації взаємодії інститутів держави, суспільства та бізнесу, формування новітньої мережевої детермінації між ними щодо узгодження зусиль у контексті забезпечення результативності якості життя населення.
Завантаження
Посилання
Grishin, V. V. (2018). Reform of a national health care system. Health care. 4. 139–144.
Speller, V. (2013). Principles and Practice of Health Promotion. Health Promotion and Healthy Public Policy. 3. 356–379.
Hernandez-Quevedo, C., Llano, R. & Mossialos, E. (2013). Paying for integrated care: An Overview. Eurohealth. 19. 2. 3–6.
The World Bank Indicators. URL: http://data.worldbank.org/indicator
Health at a Glance: Europe 2016 (2017). State of Health in the EU Cycle. OECD, EUROSTAT, European Ec Commission.
Berman, B. W. (2014). The Generalist-Specialist Interface: Not a Zero-Sum Game. Clin Pediatr (Phila), 53, 719–720.
National Healthcare Quality Report 2013 (2014). U.S. Department of health and human services. AHRQ Publication. 14-0005. May. URL: www.ahrq.gov/research/findings/nhqrdr/
index.html
The World Bank. Health expenditure per capita (current US$). URL: http://data.worldbank.org/indicator/SH.XPD.PCAP
Gottret, P. & Schieber, G. (2016). Health financing revisited: a practitioner’s guide. World Bank. URL: http://siteresources.worldbank.org/INTHSD/Resources/topics/Health-Financing/HFRFull.pdf
Clements, B., Coady, D., Shang, B. & Tyson, J. (2021). Healing Health Care Finances. Finance & Development, 48, 1, 42–45.
Borger, С., Smith, S., Truffer, C., Keehan, S., Sisko, A., Poisal, J. & Kent V. C. Health Spending Projections Through. 2015. 489 р.
The Most Efficient Health Care: Countries (2014). URL: http://www.bloomberg.com/
visual-data/best-and-worst/most-efficient-health-care-2014-countries
The World Health Report 2000 (2000). Health Systems: Improving Performance. World Health Organization WHO. 215.
Bloom, D. & Canning, D. (2020). The Health and Wealth of Nations. Science, 287(5456), 1207–1209.
Wilson, A. (2021). Virtual politics: faking demoacy in the Post-Soviet world. Yale University Press, 478.
