Антиоксидантна активність піридилгідразонів ароматичних альдегідів

doi:10.26565/2220-637X-2013-22-06

V. V. Vinogradov
A. N. Nikilaevsky
E. I. Khizhan

DOI: https://doi.org/10.26565/2220-637X-2013-22-06

Ключові слова: піридилгідразон, антиоксидант, стехіометричний коэфіцієнт інгібування, період індукції, окислення в емульсії

Анотація

Визначені кінетичні параметри антиоксидантноїної активності похідних піридилгідразонів ароматичних альдегідів при ініційованому окисленні етилбензолу хемілюмінесцентним методом. Досліджені антиоксиданти мають більщі значення констант швидкості реакції з пероксильними радикалами k₇у порівняні з іонолом. В умовах високотемпературного автоокислення етилбензолу ефективність досліджених антиоксидантів знижується. Встановлено, що 3-піридилгідразон-3,5-диметил-4-гідроксибензальдегіду взаємодіє з гідропероксидом кумілу.

Хемілюмінесцентним методом показано, що піридилгідразони виявляють високу активність щодо НО^• радикалів у водному розчині. Вивчено закономірності інгібуючої дії піридилгідразонів в гетерогенних системах. Встановлено залежність антиокислювальної активності гідразонів від значень показників ліофільності антиоксидантів. При інгібуванні ініційованого окислення дисперсії фосфатидилхоліну піридилгідразони проявляють практично вдвічі більшу АОА ніж іонол.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Denisov E., Afanas’ev I. Oxidation and Antioxidants in Organic Chemistry and Biology. Boca Raton, FL: Taylor & Francis, 2005.

Дюбченко О.И., Никулина В.В., Марков А.Ф. и др.//Хим.-фарм. журн. 2006. Т. 40. № 5. С. 10.

Cheraskin E. Antioxidants in health and disease. J Am Optom Assoc 1996; 67(1):50–57

Bagchi D, Sen CK, Ray SD, Das DK, Bagchi M, Preuss HG, Vinson JA. Molecular mecha-nisms of cardioprotection by a novel grape seed proanthocyanidin extract. Mutat Res 2003; 523–524:87–97

Органические растворители / Вайсбергер А., Проскауэр Э., Риддик Д.Ж., Тупс Э. - М.: ИЛ., 1958. - 385с.

А.Н. Николаевский, О.П. Книга, Е.И. Хижан, Г.А. Тихонова, В.В. Виноградов, А.И. Хижан // Журн. физ. хим. 2012. Т. 86. № 12. С. 1953-1957.

Шляпинтох В.Я., Карпухин О.Н., Постников Л.М. и др. Хемилюминесцентные методы исследования медленных химических процессов. М.: Наука, 1966. 300с.

Денисов Е.Т., Азатян В.В. Ингибирование цепных реакций. Черноголовка: ИХФЧ РАН, 1979. 286 с.; Васильев Р.Ф., Кънчева В.Д., Федорова Г.Ф. и др. // Кинетика и катализ. 2010. Т. 51. № 4. С. 533

Эмануэль Н. М., Денисов Е. Т., Майзус З. К. Цепные реакции окисления углеводородов в жидкой фазе. - М.: Наука, 1965. - 270 с.

Кнорре Д. Г. О некоторых особенностях действия ингибиторов в цепных реакциях с вырожденным разветвлением при квадратичном обрыве цепей // Журн. физ. химии. - 1955. - Т. 29, №7. - С. 1285-1291