Вивчення модифікації ліпідного бішару під дією фібрилярного лізоциму методом флуоресцентної спектроскопії
Ключові слова:
амілоїдні білки, фібрили лізоциму, пірен, Лаурдан, модельні мембраниАнотація
Зв'язок між нейродегенеративними захворюваннями (хворобами Паркінсона, Альцгеймера),
діабетом типу ІІ, системним амілоїдозом і відкладеннями білкових агрегатів у тканинах організму
вже давно встановлений. Велика кількість робіт свідчать про те, що в основі цитотоксичної дії
амілоїдних білків лежать їх взаємодії з клітинними мембранами. Було показано, що найбільшу
токсичність у порівнянні з мономерами або зрілими фібрилами мають розчинні олігомерні форми
поліпептидів (попередники фібрилярних агрегатів). Молекулярні механізми, що лежать в основі
токсичності амілоїдних білків, недостатньо вивчені і потребують подальших досліджень. Дана
робота була проведена з метою визначення впливу фібрилярних агрегатів лізоциму на структуру і
фізичні властивості модельних мембран (ліпосом), з фосфатидилхоліну та його суміші з холестерином (30 мол %). Для досягнення цієї мети були використані два флуоресцентних зонда з різними властивостями і локалізацією в бішарі – пірен і Лаурдан. Спектри пірену мають характерну вібронну структуру в області 370-400 нм. Відношення інтенсивностей вібронних смуг цього зонду залежить від полярності розчинника. Збуджені молекули пірену можуть взаємодіяти з незбудженими, утворюючи димери у збудженому стані – ексимери. Відношення інтенсивностей флуоресценції ексимерів та мономерів (ступінь ексимеризації пірену) залежить від швидкості латеральної дифузії мономерів у бішарі, що є функцією щільності молекулярного пакування ліпідів. Аналіз спектрів флуоресценції пірену показав, що фібрилярний лізоцим не впливає на структурний стан гідрофобної області бішару. Лаурдан – це амфіфільний флуоресцентний зонд,спектри флуоресценції якого чуттєві до полярності оточення (рівня гідратації). У високополярних розчинах спостерігається значний довгохвильовий зсув спектрів флуоресценції Лаурдана. Це обумовлено процесами дипольної релаксації молекул розчинника. Зміни у спектрах флуоресценції Лаурдану були охарактеризовані узагальненою поляризацією (GP). В обох типах ліпосом збільшення концентрації фібрилярного лізоциму призвело до зростання GP. Отримані дані свідчать про те, що амілоїдні фібрили викликають зменшення полярності на межі розподілу ліпідвода, де розташовані молекули Лаурдану.
Завантажити
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
