Отримання хітозан-гідроксилапатитних покриттів для медичних імплантатів
Ключові слова:
хітозан, гідроксилапатит, покриття, біополімери, кальцій-фосфатні матеріали, біоактивність, остеоінтеграціяАнотація
В роботі наведені результати досліджень внесення хітозану до складу покриттів для матеріалів медичних імплантатів на основі гідроксилапатиту (ГА). Композитні покриття, що містять хітозан і гідроксилапатит були одержані методом термодепозиції. Покриття осаджували з водних розчинів, що містили 10 ммоль/дм3 CaCl2 та 6 ммоль/дм3 NaH2PO4, при рН=6,5 на Ti6Al4V субстрати, нагріті пропусканням через них змінного електричного струму до температури 105ºC. Для дослідження морфології покриттів, їх фазового і елементного складу застосовували растрову електронну мікроскопію, рентгеноспектральний та рентгеноструктурний аналіз. Досліджували вплив хітозану на характеристики покриттів. Метою додавання хітозану в покриття ГА є підвищення їх біоактивності, як матеріалу для медичних імплантатів. Хітозан вносили в покриття на основі ГА трьома різними способами: перед осадженням ГА покриття, після осадження покриття ГА і одночасно з осадженням покриття ГА з водних розчинів, що містять хітозан різної концентрації і прекурсори для синтезу гідроксилапатиту. Композитні покриття з фазовим і елементним складом, що відповідає ГА, отримані сумісним осадженням хітозану і ГА з маточного розчину. Дані рентгеноструктурного аналізу свідчать про те, що розмір кристалів ГА зменшується із збільшенням концентрації хітозану у водних розчинах. Обробка субстрату хитозаном до осадження ГА забезпечує краще зчеплення покриття з поверхнею субстрату і також є ефективним методом для введення хітозану в композитний матеріал. Занурення покриття на основі ГА в концентрований розчин хітозану (1г/л) в 1% СН3СООН призводить до зміни морфології покриття і його частковому розчиненню
Завантажити
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
