Дослідження зв’язування гемоглобіну з фосфоліпідними мембранами за допомогою пірену
Ключові слова:
гемоглобін, модельні мембрани, білок-ліпідні комплекси, пірен, флуоресцентна спектроскопіяАнотація
В даній роботі комплексоутворення гемоглобіну (Hb) з ліпідними бішарами різного складу
досліджувалось за допомогою флуоресцентного зонду пірену. Зв’язування Hb з ліпідами
характеризувалось гасінням флуоресценції зонда, що супроводжувалось зростанням відносної
інтенсивності вібронних смуг. Можливо, Hb, проникаючи у бішар, розсуває сусідні молекули
ліпідів, сприяючи проникненню води у мембрану. Гасіння випромінювання ексимерів
інтерпретувалось у термінах резонансного переносу енергії. Найбільша глибина проникнення
білка спостерігалась у РС везикулах. У ліпосомах, які містили Chol, конденсуючий ефект стерола
перешкоджав проникненню білка у мембрану. Структурні властивості PG сприяють стабілізації
ліпідного бішару, що також може перешкоджати проникненню Hb у внутрішні регіони мембрани.
Завантажити
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
