Зміна ферментативної активності Na+, K+-АТФази зародків в’юна за впливу мікрохвильового випромінювання
Ключові слова:
мікрохвильове випромінювання, Nа, K -АТФаза, пероксидне окиснення ліпідів, плазматична мембрана, поділ бластомерів,, зародки в’юнаАнотація
Досліджено вплив мікрохвильового випромінювання різної тривалості на Na+, K+–АТФазну
активність зародків в’юна (Misgurnus fossilis L.) протягом раннього ембріогенезу. Показано, що
випромінювання на частоті мобільного зв’язку (900 МГц) проявляє інгібуючу дію на активність
АТФ - гідролази мембран зародків. Між активністю АТФази та тривалістю впливу не встановлено
дозозалежного ефекту. На стадії 10 поділу бластомерів активність ферменту за різної тривалості
опромінення знаходилась на одному рівні. Ймовірно, що механізм впливу мікрохвильового
випромінювання на АТФ-гідролазну активність натрій–калієвої помпи реалізується через зміни
ліпідного оточення під дією даного чинника, оскільки зміни в активності мембранних ферментів
можуть бути наслідком активації процесів пероксидного окиснення ліпідів
Завантажити
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
