Чорноморська торгівля Київської Русі та Хозарського каганату в ІХ–Х століттях
Анотація
Аналіз писемних
джерел доби раннього середньовіччя про активність Київської
Русі та Хозарського каганату в міжнародних економічних зв’язках
ІХ–Х століть чорноморськими торгівельними маршрутами.
Найбільш активною була діяльність руських купців. Купці
Хозарського каганату не приймали участі у торгівлі Чорним
морем. Це надає підставу для висновку, що саме Київська Русь
являла собою торгівельну державу, а зовнішня торгівля
Хозарського каганату мала здебільшого транзитний характер.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Посилання
1. Артамонов М. И. История Хазар / М. И. Артамонов; отв. ред. Л. Н. Гумилев. –
Ленинград, 1962.
2. Баранов И. А. Болгаро-хазарский горизонт средневековой Сугдеи /
И. А. Баранов // Плиска – Преслав / [отговорен редактор Рашо Рашев]. –
София, 1989. – Т. ІІ: Прабългарската култура: материали от българо-
съветската среща. Шумен, 1979. – С. 145-159.
3. Баранов И. А. Население Крымской Хазарии (по материалам грунтовых
могильников VII–X веков) / И. А. Баранов // Ранние болгары и финно-угры в
Восточной Европе / [отв. ред. А. Х. Халиков]. – Казань, 1990. – С. 72 – 100.
4. Баранов И. А. Таврика в эпоху раннего средневековья (салтово-маяцкая
культура) / И. А. Баранов. – Киев, 1990.
5. Бейлис В. М. Ал-Идриси (XII век) о восточном Причерноморье и юго-
восточной окраине русских земель / В. М. Бейлис // Древнейшие государства
на территории СССР: материалы и исследования 1982 года / [отв. ред.
В. Т. Пашуто]. – Москва, 1984. – С. 208-228.
6. Бейлис В. М. Ал-Идриси о портах Черноморского побережья и связях между
ними / В. М. Бейлис // Торговля и мореплавание в бассейне Черного моря в
древности и средние века: межвузовский сборник научных трудов / [ред.
В. Н. Королев]. – Ростов-на-Дону, 1988. – С. 67-76.
7. Гаркави А. Я. Сказания мусульманских писателей о славянах и русских (с
половины VII до конца IX века по Р. Х.) / А. Я. Гаркави. – Санкт-Петербург, 1870.
8. Генинг В. Ф. Ранние болгары на Волге (Больше-Тарханский могильник) /
В. Ф. Генинг, А. Х. Халиков. – Москва, 1964.
9. История Агван Моисея Каганкатваци, писателя X века / пер. с арм.
К. Патканьян; непременный секр. К. Веселовский. – Санкт-Петербург, 1861.
10. Ковалевский А. П. Книга Ахмеда ибн Фадлана о его путешествии на Волгу в
921–922 годах: статьи, переводы и комментарии / А. П. Ковалевский; отв.
ред. Б. А. Шрамко. – Харьков, 1956.
11. Коковцов П. К. Еврейско-хазарская переписка в X веке / П. К. Коковцов. –
Ленинград, 1932.
12. Константин Багрянородный. Об управлении империей: текст, перевод,
комментарий. Изд. 2-е, испр. / [ред. Г. Г. Литаврин, А. П. Новосельцев]. –
Москва, 1991.
13. Крюков В. Г. Арабська рання середньовічна географія про торгівельне мореплавство
на Чорному морі / В. Г. Крюков // Історичні і політологічні дослідження / [гол. ред.
П. В. Добров]. – Донецьк, 2008. – № 1-2 (37-38). – С. 169-178.
14. Крюков В. Г. Писемні джерела Арабського халіфату ІХ-Х ст. про етноісторичні
процеси на території України: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня
доктора історичних наук: 07.00.06 – історіографія, джерелознавство та
спеціальні історичні дисципліни / В. Г. Крюков. – Київ, 2010.
15. Кузовков В. В. Хозарський каганат в системі міжнародних відносин (VII–
Х століття): автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. іст. наук:
07.00.02 – історія України / В. В. Кузовков. – Київ, 2004.
16. Літопис Руський за Іпатським списком / [від. ред. О. В. Мишанич, пер. з
давньоруськ. Л. Є. Маховця] – Київ, 1989.
17. Науменко В. Є. Таврика в контексті візантійсько-хозарських відносин: політико-
адміністративний аспект: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. іст.
наук: 07.00.02 – історія України / В. Є. Науменко. – Київ, 2009.
18. Недков Б. България и съседните й земи през XII век според ―Географията‖ на
Идриси / Б. Недков; коректор на арабския текст Динчер Халиджанов. – София, 1960.
19. Плетнева С. А. От кочевий к городам. Салтово-маяцкая культура /
С. А. Плетнева; ред. Б. А. Рыбаков // Материалы и исследования по
археологии СССР. – Москва, 1967. – № 142.
20. Пріцак Омелян. Походження Русі / Омелян Пріцак; від. ред. Олекса Мишанич. –
Т. ІІ. – Стародавні скандинавські саги і Стара Скандинавія. – Київ, 2003.
21. Томілович Л. В. Наддніпрянська ланка торговельного шляху Схід – Захід в
ХІІІ – середині XVI ст. / Л. В. Томілович // Vita Antiqua: Society of
archaeology and antropology. – Київ, 1999. – № 2. – С. 215-222.
22. Al-Idrisi. Opus geographicum sive ―Liber ad eorum delectationem qui terras peragrare
student‖ / [Consilio et auctoritate E. Cerulli, F. Gabrieli, G. Levi Della Vida, L. Petech,
G. Tucci; Una cum aliis ediderunt A. Bombasi, U. Rizziano, R. Rubinacci, L. Veccia
Vaglieri]. – Neapoli – Romae, 1891. – Fascicle VIII. – Pp. 855-963.
23. Annales quos scripsit Abu Djafar Mohammed ibn Djarir at-Tabari cum aliis /
[edidit M. J. de Goeje; recensucrunt Jacob Barth et Theodor Noldeke]. – Secunda
series. – Volum II. – Lugduni Batavorum, 1889.
24. Buzantium. An Introduction to East Roman Civilization / [edited by Norman
H. Baynes]. – Oxford, 1948.
25. Golden P. B. Khazar Studies: An historico-philological inquiry into the Origins of
the Khazars / by P. B. Golden. – Volume 1. – Budapest, 1980.
26. Heyd W. Geschichte des Levantehandels im Mittelalter / von Dr. Wilhelm Heyd. –
Stuttgart und Gotta, 1879 – Band 1.
27. Kitab al-Masalik wa‘l Mamalik (Liber viarum et regnorum) auctore Abu‘ Kasim
Obaidallah ibn Abdallah ibn Khordadhbeh et Excerpta e Kitab al-Kharadj auctore
Kodama ibn Dja‘far // Bibliotheca geographorum arabicorum / [edidit M. J. de
Goeje]. – Рars VI. – Lugduni Batavorum: Verlag von E. J. Brill, 1889.
28. Lewicki T. Źródła arabskie do dziejów Słowiańszczyzny / T. Lewicki; pod redakcja
Gerarda Labudy. Z prac Kierownictwa Badań nad Początkami Państwa Polskiego
(1949–1953) i Instytutu Historii Kultury Materialnej Polskiej Akademii Nauk
(1954). – T. I. – Wrocław – Kraków, 1956.
29. Liutprandi. Antapodosis // Monumenta Germaniae Historica. Inde ab anno Christi
quingentesimo usque ad Annym Milessimum et Quingentesimum. Auspiciis societatis
aperiendis fontibus rerum Germanicarum medii aevi / [edidit Georgivs Heinricus]. –
Hannoverae: Impensis bibliopolii Aulici Hahniani, 1839. – Unveränderter neudruck
Verlag Karle W. Hiersemann. – Leipzig, 1925 – Тomus III. – P. 273-339.
30. Maçoudi. Les Prairies d‘or / [texte et traduction par C. Barbier de Mey-nard et
Pavet de Courteill] // Société Asiatique: collection d‘ouverages orientaux. – Tome
deuxième. – Paris, 1866.
31. Marquart J. Osteuropäische und ostasiatische Streifzüge. Ethnologische und
historish-topographische Studien zur Geschichte des 9 und 10 Jahrhunderts (ca.
840–940) / von J. Marquart. – Leipzig, 1903.
32. Opus geographicum auctore Ibn Haukal (Abu ‘l-Kasim Ibn Haukal an-Nasibi).
Secundum textum et imagines codicis Constantinopolitani conservati in bibliotheca
antiqui palatii № 3346, cui titulus est ―Liber imaginis terrae‖. Edition secunda /
[edidit collato textu primae editionis aliisque fontibus adhibitis J. H. Kramers;
primum edidit M. J. de Goeje. – Fascicle II. – Lugduni Batavorum, 1939.
33. Theophanis Chronographia / [ex recensione Joannis Classeni] // Corpus Scriptorum
Historiae Byzantinae / [edidit emendatior et copiosior, consilio B. G. Niebuhrii]. –
Volume I. – № 2. – Bonnae: Impensis E. Weberi, 1839.
34. Viae regnorum. Descriptio ditionis moslemicae auctore Abu Ishak al-Farisi al-
Istakhri // Bibliotheca geographorum arabicorum / [edidit M. J. de Goeje]. – Pars
I. – Lugduni Batavorum, 1870.
Ленинград, 1962.
2. Баранов И. А. Болгаро-хазарский горизонт средневековой Сугдеи /
И. А. Баранов // Плиска – Преслав / [отговорен редактор Рашо Рашев]. –
София, 1989. – Т. ІІ: Прабългарската култура: материали от българо-
съветската среща. Шумен, 1979. – С. 145-159.
3. Баранов И. А. Население Крымской Хазарии (по материалам грунтовых
могильников VII–X веков) / И. А. Баранов // Ранние болгары и финно-угры в
Восточной Европе / [отв. ред. А. Х. Халиков]. – Казань, 1990. – С. 72 – 100.
4. Баранов И. А. Таврика в эпоху раннего средневековья (салтово-маяцкая
культура) / И. А. Баранов. – Киев, 1990.
5. Бейлис В. М. Ал-Идриси (XII век) о восточном Причерноморье и юго-
восточной окраине русских земель / В. М. Бейлис // Древнейшие государства
на территории СССР: материалы и исследования 1982 года / [отв. ред.
В. Т. Пашуто]. – Москва, 1984. – С. 208-228.
6. Бейлис В. М. Ал-Идриси о портах Черноморского побережья и связях между
ними / В. М. Бейлис // Торговля и мореплавание в бассейне Черного моря в
древности и средние века: межвузовский сборник научных трудов / [ред.
В. Н. Королев]. – Ростов-на-Дону, 1988. – С. 67-76.
7. Гаркави А. Я. Сказания мусульманских писателей о славянах и русских (с
половины VII до конца IX века по Р. Х.) / А. Я. Гаркави. – Санкт-Петербург, 1870.
8. Генинг В. Ф. Ранние болгары на Волге (Больше-Тарханский могильник) /
В. Ф. Генинг, А. Х. Халиков. – Москва, 1964.
9. История Агван Моисея Каганкатваци, писателя X века / пер. с арм.
К. Патканьян; непременный секр. К. Веселовский. – Санкт-Петербург, 1861.
10. Ковалевский А. П. Книга Ахмеда ибн Фадлана о его путешествии на Волгу в
921–922 годах: статьи, переводы и комментарии / А. П. Ковалевский; отв.
ред. Б. А. Шрамко. – Харьков, 1956.
11. Коковцов П. К. Еврейско-хазарская переписка в X веке / П. К. Коковцов. –
Ленинград, 1932.
12. Константин Багрянородный. Об управлении империей: текст, перевод,
комментарий. Изд. 2-е, испр. / [ред. Г. Г. Литаврин, А. П. Новосельцев]. –
Москва, 1991.
13. Крюков В. Г. Арабська рання середньовічна географія про торгівельне мореплавство
на Чорному морі / В. Г. Крюков // Історичні і політологічні дослідження / [гол. ред.
П. В. Добров]. – Донецьк, 2008. – № 1-2 (37-38). – С. 169-178.
14. Крюков В. Г. Писемні джерела Арабського халіфату ІХ-Х ст. про етноісторичні
процеси на території України: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня
доктора історичних наук: 07.00.06 – історіографія, джерелознавство та
спеціальні історичні дисципліни / В. Г. Крюков. – Київ, 2010.
15. Кузовков В. В. Хозарський каганат в системі міжнародних відносин (VII–
Х століття): автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. іст. наук:
07.00.02 – історія України / В. В. Кузовков. – Київ, 2004.
16. Літопис Руський за Іпатським списком / [від. ред. О. В. Мишанич, пер. з
давньоруськ. Л. Є. Маховця] – Київ, 1989.
17. Науменко В. Є. Таврика в контексті візантійсько-хозарських відносин: політико-
адміністративний аспект: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. іст.
наук: 07.00.02 – історія України / В. Є. Науменко. – Київ, 2009.
18. Недков Б. България и съседните й земи през XII век според ―Географията‖ на
Идриси / Б. Недков; коректор на арабския текст Динчер Халиджанов. – София, 1960.
19. Плетнева С. А. От кочевий к городам. Салтово-маяцкая культура /
С. А. Плетнева; ред. Б. А. Рыбаков // Материалы и исследования по
археологии СССР. – Москва, 1967. – № 142.
20. Пріцак Омелян. Походження Русі / Омелян Пріцак; від. ред. Олекса Мишанич. –
Т. ІІ. – Стародавні скандинавські саги і Стара Скандинавія. – Київ, 2003.
21. Томілович Л. В. Наддніпрянська ланка торговельного шляху Схід – Захід в
ХІІІ – середині XVI ст. / Л. В. Томілович // Vita Antiqua: Society of
archaeology and antropology. – Київ, 1999. – № 2. – С. 215-222.
22. Al-Idrisi. Opus geographicum sive ―Liber ad eorum delectationem qui terras peragrare
student‖ / [Consilio et auctoritate E. Cerulli, F. Gabrieli, G. Levi Della Vida, L. Petech,
G. Tucci; Una cum aliis ediderunt A. Bombasi, U. Rizziano, R. Rubinacci, L. Veccia
Vaglieri]. – Neapoli – Romae, 1891. – Fascicle VIII. – Pp. 855-963.
23. Annales quos scripsit Abu Djafar Mohammed ibn Djarir at-Tabari cum aliis /
[edidit M. J. de Goeje; recensucrunt Jacob Barth et Theodor Noldeke]. – Secunda
series. – Volum II. – Lugduni Batavorum, 1889.
24. Buzantium. An Introduction to East Roman Civilization / [edited by Norman
H. Baynes]. – Oxford, 1948.
25. Golden P. B. Khazar Studies: An historico-philological inquiry into the Origins of
the Khazars / by P. B. Golden. – Volume 1. – Budapest, 1980.
26. Heyd W. Geschichte des Levantehandels im Mittelalter / von Dr. Wilhelm Heyd. –
Stuttgart und Gotta, 1879 – Band 1.
27. Kitab al-Masalik wa‘l Mamalik (Liber viarum et regnorum) auctore Abu‘ Kasim
Obaidallah ibn Abdallah ibn Khordadhbeh et Excerpta e Kitab al-Kharadj auctore
Kodama ibn Dja‘far // Bibliotheca geographorum arabicorum / [edidit M. J. de
Goeje]. – Рars VI. – Lugduni Batavorum: Verlag von E. J. Brill, 1889.
28. Lewicki T. Źródła arabskie do dziejów Słowiańszczyzny / T. Lewicki; pod redakcja
Gerarda Labudy. Z prac Kierownictwa Badań nad Początkami Państwa Polskiego
(1949–1953) i Instytutu Historii Kultury Materialnej Polskiej Akademii Nauk
(1954). – T. I. – Wrocław – Kraków, 1956.
29. Liutprandi. Antapodosis // Monumenta Germaniae Historica. Inde ab anno Christi
quingentesimo usque ad Annym Milessimum et Quingentesimum. Auspiciis societatis
aperiendis fontibus rerum Germanicarum medii aevi / [edidit Georgivs Heinricus]. –
Hannoverae: Impensis bibliopolii Aulici Hahniani, 1839. – Unveränderter neudruck
Verlag Karle W. Hiersemann. – Leipzig, 1925 – Тomus III. – P. 273-339.
30. Maçoudi. Les Prairies d‘or / [texte et traduction par C. Barbier de Mey-nard et
Pavet de Courteill] // Société Asiatique: collection d‘ouverages orientaux. – Tome
deuxième. – Paris, 1866.
31. Marquart J. Osteuropäische und ostasiatische Streifzüge. Ethnologische und
historish-topographische Studien zur Geschichte des 9 und 10 Jahrhunderts (ca.
840–940) / von J. Marquart. – Leipzig, 1903.
32. Opus geographicum auctore Ibn Haukal (Abu ‘l-Kasim Ibn Haukal an-Nasibi).
Secundum textum et imagines codicis Constantinopolitani conservati in bibliotheca
antiqui palatii № 3346, cui titulus est ―Liber imaginis terrae‖. Edition secunda /
[edidit collato textu primae editionis aliisque fontibus adhibitis J. H. Kramers;
primum edidit M. J. de Goeje. – Fascicle II. – Lugduni Batavorum, 1939.
33. Theophanis Chronographia / [ex recensione Joannis Classeni] // Corpus Scriptorum
Historiae Byzantinae / [edidit emendatior et copiosior, consilio B. G. Niebuhrii]. –
Volume I. – № 2. – Bonnae: Impensis E. Weberi, 1839.
34. Viae regnorum. Descriptio ditionis moslemicae auctore Abu Ishak al-Farisi al-
Istakhri // Bibliotheca geographorum arabicorum / [edidit M. J. de Goeje]. – Pars
I. – Lugduni Batavorum, 1870.
Опубліковано
2015-06-22
Як цитувати
Краснікова, О. (2015). Чорноморська торгівля Київської Русі та Хозарського каганату в ІХ–Х століттях. Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії, 14. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/apvvi/article/view/668
Розділ
Статті
