Правова роль штучного інтелекту в інституалізації публічного управління

doi:10.26565/1684-8489-2023-1-05

Бало Сніжана Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022, Україна https://orcid.org/0000-0002-0229-6576
Андрій Хмельницький Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022, Україна https://orcid.org/0000-0003-0269-0183

DOI: https://doi.org/10.26565/1684-8489-2023-1-05

Ключові слова: штучний інтелект, цифрові системи, цифровізація, інституалізація, правові засади, публічне управління, громадянське суспільство, платформи.

Анотація

У статті розглянуто правову роль цифрових систем у інституціалізації публічного управління в умовах децентралізації із окресленням ролі штучного інтелекту в державноуправлінських процесах. Розглянуто фактори та чинники, що спричиняють обмежену ефективність використання штучного інтелекту у правових інститутах в умовах децентралізації та перерозподілу розпорядчо-виконавчих повноважень, а також у процессі розбудови нової якості взаємодії з громадянами та громадянським суспільством. Матеріал може стати підгрунтям для дослідження підвищення інтенсивності залучення інженерно-цифрової системи штучного інтелекту у правові інститути в різних аспектах публічного управління.

Завантаження

Download data is not yet available.

Біографії авторів

Бало Сніжана, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022, Україна

аспірантка навчально-наукового інституту “Інститут державного управління”
Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна,
майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022, Україна

Андрій Хмельницький, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022, Україна

аспірант навчально-наукового інституту “Інститут державного управління”
Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна,
майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022, Україна

Посилання

Barabash, O.O. (2018). The Nature of Human Rights Institutionalization: A General Theoretical Analysis. Scientific Bulletin of Lviv State University of Internal Affairs, no. 4, 3−10 [in Ukrainian].

Great Explanatory Dictionary of the Ukrainian Language (2005). T.V. Kovalova (Eds.). Kharkiv: Folio [in Ukrainian].

Haponenko, V. (2019). Neo-institutionalism as a Method of Studying the Democratization of the Political System of Ukraine. European Political and Law Discourse, no. 4, 38–43 [in Ukrainian].

Dunayev, I.V., Kovalenko, M.M. (2022). New Trajectories of Regulating Information Platforms and Platform Economy for the Common Good. Current Problems of Public Administration, no. 2 (61), 6–24. DOI: https://doi.org/10.26565/1684-8489-2022-2-01 [in Ukrainian].

Karmazina, M., Shurbovana, O. (2006). “Institute” and “Institution”: The Problem of Distinguishing Concepts. Political Management, no. 4, 10–19 [in Ukrainian].

Kovalova, T.V. (2020). Theoretical and Methodological Foundations of Ukraine’s State Language Policy in the Context of Social Transformations. Doctor’s thesis. Kharkiv: Kharkiv Regional Institute of Public Administration of the National Academy for Public Administration under the President of Ukraine [in Ukrainian].

Korzhenko, V.V., Meltyukhova, N.V. (2013). Theoretical and Methodological Foundations of Public Administration Reform in a Transformational Society. Theory and Practice of Public Administration, issue 2 (41), 20–27 [in Ukrainian].

Perehuda, Y.V. (2016). Political Ideas of Neo-Institutionalism Representatives. Political Thought of the 20th – Early 21st Centuries: Methodological and Doctrinal Approaches: Textbook:

in 2 volumes. Methodological Approach, vol. 1, 14–36 [in Ukrainian].

Petroe, O. (2017). Institutional Approach as a Methodological Basis for the Study and Analysis of Social Systems in Public Administration. Collection of Scientific Works of NAPA under the President of Ukraine, issue 2 (23), 208–220 [in Ukrainian].

Chris, D., Marshall, G. (2021). Remote Work: Redesign Processes, Practices, and Strategies to Engage a Remote Workforce. Columbia University Press.

Fukuyama, F. (2018). Liberalism and its Discontents. Democracy Service Medal Publishing.

Halbert, D. (2018). The State of Copyright: The Complex Relationships of Cultural Creation in a Globalized World. Routledge.

Huntington, S.P. (2011). The Clash of Civilizations and the Remaking of World. Orpheus Press.

Kud, A. (2022). Modernization of the Public Governance System in the Age of Information Platforms: monograph; V. N. Karazin Kharkiv National University. Kharkiv: Pravo.

URL: https://www.blockchainukraine.org/wp-content/uploads/2022/10/a-kud-modernization-of-the-public-governance-system-in-the-age-of-information-platforms-en.pdf DOI: https://doi.org/

31359/9789669984463 [in Ukrainian].

Laxmikanth, M. (2022). Public Administration, Second Edition. McGraw Hill.

March, J., Olsen, P. (1989). Rediscovering Institutions. New York: Free Press.

Morawski, W. (1998). Institutional Change. Society. Economy. Politics. Warsaw: Scientific Publishing PWN.

Scott, F.R., Michael. (2019). Public Policy: Politics, Analysis, and Alternatives. Hall Gull Press.

Simon, C. (2021). Digital Societies. SAGE Publications.

Stafford, B. (1995). Brain of the Firm, 2nd Edition. Wiley London; 2nd edition.

Weber, M. (1965). Politics as a Vocation. Philadelphia: Fortress Press.