Публічне управління зайнятістю населення сільських територій в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення

Анотація

Висвітлено загальну ситуацію, що склалася в умовах воєнного стану, а саме – масову міграцію населення, скорочення економічно-активного населення, зменшення трудового та освітнього потенціалу, значні цивільні втрати, зростання кількості людей з інвалідністю та психоемоційними розладами. Акцентовано увагу на важливості дієвості публічної політики в вирішенні питань сприяння зайнятості населення, створенні робочих місць, сприянні самозайнятості та розвитку підприємництва. Розглянуто діяльність органів місцевого самоврядування, а саме – об’єднаних територіальних громад щодо вирішення нагальних питань з їх функціонування в нових умовах, а особливо – задоволення потреб армії, розміщення релокованих підприємств, життєзабезпечення внутрішньо переміщених осіб, формування та розподіл гуманітарної допомоги тощо. Доведено необхідність заміни пасивних заходів державної політики

зайнятості – активними, а саме – допомога в сприянні працевлаштуванні шляхом перекваліфікації, відкритті власної справи, навчанні тощо. Обґрунтовано, що розвиток зайнятості в сільській місцевості можливий через підтримку несільськогосподарських видів діяльності, за умови, що в населеному пункті відсутні інші сільськогосподарські напрямки зайнятості. Розглянуто переваги та недоліки урядової програми релокації підприємств, проєкту «єРобота», акцентовано увагу на дії цих програм як для території країни в цілому, так і сільських територіальних громад зокрема. Наведено спосіб вирішення проблеми аграріїв щодо порушення логістичних процесів та транспортного сполучення шляхом створення агрологістичних хабів. Запропоновано створення багатофункціональних кооперативно-комунальних заготівельно-збутових пунктів для підтримки сільського підприємництва та самозайнятості.