Публічне управління та політика: співвідношення теоретичних понять в історичній ретроспективі

doi:10.26565/1684-8489-2022-2-08

Ольга Грибко Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» http://orcid.org/0000-0003-3227-608X

DOI: https://doi.org/10.26565/1684-8489-2022-2-08

Ключові слова: політика, публічне управління, адміністрування, модель, влада

Анотація

У статті проаналізовано ґенезу розуміння співвідношення таких явищ як політика та управління, з’ясовано, що за ступенем взаємозв’язку виокремлюють такі моделі: класичну, бюрократичну, зважену та гібридну. Розглянуто становлення та характерні риси кожної з моделей. Виокремлено низку переваг гібридної моделі наведено чотири основних причини, які рекомендують її використання: 1) забезпечує інноваційний (не-раціоналістичний) погляд на політичний процес; 2) інтегрує політику та управління; 3) є чутливою до комплексної природи публічної політики; 4 має потенціал для поглиблення демократичного процесу.

Завантаження

Download data is not yet available.

Біографія автора

Ольга Грибко, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

кандидат наук з державного управління,
доцент кафедри педагогіки та психології управління соціальними системами
імені академіка І. А. Зязюна НТУ «ХПІ»,
вул. Кирпичова, 21, м. Харків, 61002, Україна

Посилання

Afonin, E.A., Berezhnyi, Ya.V., Valevskyi, O.L. ta in. (2010). Conceptual approaches to interaction of policy and administration; za zah. red. V. A. Rebkala. Kyiv: NADU [in Ukrainian].

Hrushevskyi, M. (1911). Our policy. Lviv. Drukarnia nauk t-va im. T.H. Shevchenka [in Ukrainian].

Dunayv, I.V. (2017). Public regional economic policy in Ukraine: formation of modernization mechanisms. Kharkiv: Magister [in Ukrainian]

Teleshun, S.O., Sytnyk, S.V., Reiterovich, I.V. (2016). The essence of public policy: the context of politics and public administration. URL: http://www.vidkryti-ochi.org.ua/2016/05/blog-post_30.html [in Ukrainian]

Bäcklund, P. and Mäntysalo, R. (2010). Agonism and institutional ambiguity: ideas on democracy and the role of participation in the development of planning theory and practice – the case of Finland. Planning Theory, 9 (4), 333–350.

Deleon, P. (1988). Advice and Consent: The Development of the Policy Sciences. New York: Russell Sage Foundation.

Dunn, W. (1981). Public Policy Analysis: An Introduction. Englewood Cliffs: Prentice-Hall.

Greenberger, M., Crenson, M., Crissey, B. (1976). Models in the Policy Process-Public Decision Making in the Computer Era. New York: Russell Sage Foundation.

Habermas, J. (1996). Between Facts and Norms: Contributions to a Discourse Theory of Law and Democracy, trans. W. Rehg. Cambridge: MIT Press.

Kelly, T. (2004). Unlocking the iron cage: public administration in the deliberative democratic theory of Jürgen Habermas. Administration and Society, 36 (1), 38–61.

Lasswell, H.D. (1956). The Decision Process: Seven Categories of Functional Analysis. College Park: University of Maryland Press.

Lasswell, H.D. (1963). The Future of Political Science. New York: Prentice Hall.

Lee, E. (1995). Political science, public administration, and the rise of the American administrative state. Public Administration Review, 55 (6), 538–546.

Matus, C. Interview with professor Carlos Matus. URL: http://www.youtube.com/watch?v=FNuyqy827wU

Meier, K. (1997). Bureaucracy and democracy: the case for more bureaucracy and less democracy. Public Administration Review, 57 (3), 193–199.

Mouffe, C. (2013). Agonistics: Thinking the World Politically. London: Verso.

Nabatchi, T. (2010). Addressing the citizenship and democratic deficits: the potential of deliberative democracy for public administration. The American Review of Public Administration,

(4), 376–399.

Nabatchi, T., Goerdel, H., and Shelly, P. (2011). Public administration in dark times: some questions for the future of the field. Journal of Public Administration Research and Theory, 21 (Suppl), 29–43.

Ney, S. (2009). Resolving Messy Policy Problems: Handling Conflict in Environmental, Transport, Health and Ageing Policy. London: Earthscan.

Parsons, W. (2005). Public Policy. London: Edward Elgar.

Rosenbloom, D. (1993). Editorial: have an administrative Rx? Don’t forget the politics! Public Administration Review, 53 (6), 503–506.

Sancino, A., Meneguzzo, М., Braga, А., Esposito, Р. (2018). The relationship between politics and administration. URL: https://www.routledgehandbooks.com/doi/10.4324/9781315306278-6

Schön, D. and Rein, M. (1995). Frame Reflection: Toward the Resolution of Intractable Policy Controversies. New York: Basic books.

Sørensen, E. and Torfing, J. (2007). Theoretical approaches to democratic network governance. In E. Sørensen, & J. Torfing (Eds.). Theories of democraric network governance. Basingstoke: Palgrave Macmillan, 233–247.

Tansu, D. (2014). Three Schools, Three Approaches, and Three Suggestions. Politics and Administration, 2, 503–532. DOI: https://doi.org/10.2753/ATP1084-1806310403

Waldo, D. (1948). The Administrative State: A Study of the Political Theory of American Public Administration. New York: Ronald Press.

Weber, M. (1946). Bureaucracy, in H. Gerth and C. Mills (eds). From Max Weber: Essays in Sociology. New York: Oxford University Press, 196–244.

White, L. (1926). Introduction to the Study of Public Administration. New York: Macmillan Company. URL: https://catalogue.nla.gov.au/Record/2478542

Willoughby, W. (1927). Principles of Public Administration with Special Reference to the National and State Governments. Baltimore: John Hopkins Press.

Wilson, W. (1887). The study of administration. Political Science Quarterly, 2 (2), 197–222.