Публічне управління за допомогою блокчейн-технології та платформ: нові можливості
Анотація
Cтаття присвячена визначенню можливих сфер застосування блокчейн-технологій у публічному управлінні. Хоча цифрові рішення на основі блокчейни найбільш корисні, коли довіра до органів влади низька (оскільки блокчейни забезпечують велику підзвітність), здатність впроваджувати блокчейн-рішення залежить від певного ступеня адміністративного та технологічного потенціалу органів влади, а головне – від їхньої готовності та бажання впроваджувати ці технології. Небажання впроваджувати блокчейн-технології частково пояснюється думкою про те, що блокчейни «конкурують» з державою. Також є «звичайні» політичні бар’єри для змін в адміністративних структурах, включаючи нерішучість державних чиновників щодо впровадження нових технологій.
Аналіз показав, що на даний час хоч і було розроблено безліч пілотних програм, великого поширення в публічному секторі блокчейн-технології ще не набули. І оскільки багато блокчейн-додатків не просунулися далі за перевірку концепції або пілотних реалізацій в обмеженому масштабі, необхідні подальші дослідження бар’єрів для впровадження блокчейн-технологій у публічному секторі, включаючи проблеми з так званим «цифровим розривом».
Було встановлено, що розгляд рішень на основі блокчейн для публічного управління можна розділити на одну або кілька з таких точок зору: блокчейн як технологія свободи, блокчейн як поліцентрична структура, блокчейн як новий тип бази даних. Блокчейни потенційно можуть бути всіма трьома, залежно від політичного, економічного, соціального та технологічного контексту, тому кожна думка проливає світло на їхній потенціал для управління публічним сектором.
У статті також розглянуто декілька сфер, де блокчейн-технології можуть успішно використовуватися для підвищення ефективності публічного управління: особисті дані, державні закупівлі, надання мережевих публічних послуг, підтримка демократичних процедур. Проте аналіз також довів, що блокчейни пропонують можливості майже всім сферам публічного управління, тому потрібні програми для цільового впровадження блокчейн-технологій у публічному секторі.
Завантаження
Посилання
Allen, D.W.E., Berg, C., Davidson, S., MacDonald, T., and Potts, J. (2021). Building a Grammar of Blockchain Governance. Cryptoeconomics Australia. Retrieved from: https://medium.com/cryptoeconomics-australia/building-a-grammar-of-blockchain-governance-c2cb4b70f915.
Allen, D.W.E., Berg, C., and Lane, A.M. (2019). Cryptodemocracy: How Blockchain Can Radically Expand Democratic Choice. London: Rowman & Littlefield.
Alston, E., Law, W., Murtazashvili, I., and Weiss, M.B. (2021). Can Permissionless Blockchains Avoid Governance and the Law? Notre Dame Journal of Emergency Technology, 2, 1–32.
Alston, E., Law, W., Murtazashvili, I., and Weiss, M. (2022). Blockchain Networks as Constitutional and Competitive Polycentric Orders. Journal of Institutional Economics,1, 1–17. DOI: https://doi.org/10.1017/S174413742100093X
Atzori, M. (2015). Blockchain Technology and Decentralized Governance: Is the State Still Necessary? New York: Cambridge University Press.
Berg, C., Davidson, S., and Potts, J. (2019). Understanding the Blockchain Economy: An Introduction to Institutional Cryptoeconomics. Cheltenham, United Kingdom: Edward Elgar Publishing.
Boettke, P.J., Salter, A.W., and Smith, D.J. (2021). Money and the Rule of Law: Generality and Predictability in Monetary Institutions. New York: Cambridge University Press.
Cohney, S., Hoffman, D., Sklaroff, J., and Wishnick, D. (2019). Coin-Operated Capitalism. Columbia Law Review, 119, 591–676.
Davidson, S., De Filippi, P., and Potts, J. (2018). Blockchains and the Economic Institutions of Capitalism. Journal of Institutional Economics, 14, 639–658. DOI: https://doi.org/10.1017/s1744137417000200
De Filippi, P., and Loveluck, B. (2016). The Invisible Politics of Bitcoin: Governance Crisis of a Decentralized Infrastructure. Internet Policy Review, 5, 1–28. DOI: https://doi.org/10.14763/2016.3.427
De Filippi, P., Mannan, M., and Reijers, W. (2020). Blockchain as a Confidence Machine: The Problem of Trust & Challenges of Governance. Technology in Society, 62(6):101284. DOI: https://doi.org/10.1016/j.techsoc.2020.101284
De Filippi, P., Wray, C., and Sileno, G. (2021). Smart Contracts. Internet Policy Review, 10 (2). DOI: https://doi.org/10.14763/2021.2.1549
De Filippi, P., and Wright, A. (2018). Blockchain and the Law: The Rule of Code. Cambridge: Harvard University Press.
Juskalian, R. (2018). Inside the Jordan Refugee Camp that Runs on Blockchain. MIT Technological Review, 2, 56–69.
Kud, A.A. (2021). Decentralized information platforms in public governance: reconstruction of the modern democracy or comfort blinding? International journal of public administration. DOI: https://doi.org/10.1080/01900692.2021.1993905
Lemieux, V.L. (2019). Blockchain and Public Record Keeping: Of Temples, Prisons, and the (Re)Configuration of Power. Frontiers in Blockchain, 2. DOI: https://doi.org/10. 3389/fbloc.2019.00005
Parks, R.B., Baker, P.C., Kiser, L., Oakerson, R., Ostrom, E., Ostrom, V., et al. (1981). Consumers as Coproducers of Public Services: Some Economic and Institutional Considerations. Policy Study Journal, 9, 1001–1011. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1541- 0072.1981.tb01208.x
Poblet, M., Allen, D.W.E., Konashevych, O., Lane, A.M., and Diaz Valdivia, C.A. (2020). From Athens to the Blockchain: Oracles for Digital Democracy. Fronters in Blockchain, 3. DOI: https://doi.org/10.3389/fbloc.2020.575662
Reinsberg, B. (2019). Blockchain Technology and the Governance of Foreign Aid. Journal of Institutional Economics, 5(3), 1–17. DOI: https://doi.org10.1017/s1744137418000462
Roth, A.E. (2007). Repugnance as a Constraint on Markets. Journal of Economic Perspectives, 21, 37–58. DOI: https://doi.org/10.1257/jep.21.3.37
Rozas, D., Tenorio-Fornés, A., Díaz-Molina, S., and Hassan, S. (2021). When Ostrom Meets Blockchain: Exploring the Potentials of Blockchain for Commons Governance. SAGE Open, 11, 1–14. DOI: https://doi.org/10.1177/21582440211002526
Rozas, D., Tenorio-Fornés, A., and Hassan, S. (2021). Analysis of the Potentials of Blockchain for the Governance of Global Digital Commons. Frontiers in Blockchain, vol. 4, is. 577680, 1–13. DOI: https://doi.org/10.3389/fbloc.2021.577680
Sullivan, C., Burger, E. (2017). E-Residency and Blockchain. Computer Law & Security Review, vol. 33, is. 4, 470–481. DOI: https://doi.org/10.1016/j.clsr.2017.03.016
Werbach, K., and Cornell, N. (2017). Contracts Ex Machina. Duke Law Journal, 67,
–382.
Werbach, K. (2018). The Blockchain and the New Architecture of Trust. Cambridge, Mass.: MIT Press.
