Аналіз динаміки оцінки територіального впливу в транскордонних регіонах: виклики та перспективи на майбутнє
Анотація
У статті представлено новий методологічний підхід до оцінки територіального впливу в прикордонних регіонах: Динамічна оцінка територіального впливу (DyTIA). Заснована на теорії динамічних систем, DyTIA пропонує основу для моделювання складних і взаємозалежних взаємозв›язків між економічними, соціальними, екологічними та інституційними аспектами територіального розвитку. На відміну від традиційних статичних методологій, DyTIA зосереджується на виявленні зворотних зв›язків, часових лагів, порогових ефектів та мережевих взаємодій, що дозволяє більш точно відобразити динамічну і часто нелінійну природу прикордонних регіонів. Методологія була протестована з використанням даних Європейської рахункової палати, що охоплюють 23 програми INTERREG V-A (2014-2020). Аналіз виявив значну неоднорідність у розподілі фінансування та тематичних пріоритетах у різних прикордонних регіонах. Зокрема, найбільша частка фінансування (23,2%) була спрямована на тематичну мету захисту навколишнього середовища та ресурсоефективності, що підкреслює зростаючу важливість сталого розвитку в рамках політики згуртування ЄС. Тематичне дослідження на основі програми «Великий регіон» продемонструвало здатність DyTIA виявляти складні територіальні ланцюжки впливу та підтримувати оптимізований розподіл ресурсів, особливо в умовах прогнозованого скорочення бюджету програми INTERREG NEXT на 18,6% на період 2021-2027 років. Особливо глибоким був аналіз взаємодії між різними тематичними цілями, який виявив синергетичні ефекти, що посилюють загальний територіальний вплив. Окрім своєї аналітичної корисності, DyTIA також виконує функцію стратегічного управління. У контексті європейської інтеграції України DyTIA набуває актуальності як політичний інструмент для підтримки включення українських прикордонних регіонів до європейського простору. ЄУТС «Тиса» розглядається як пілотний проект з адаптації DyTIA до специфічних викликів післявоєнного відновлення та підготовки до вступу в ЄС. На основі цих висновків у статті пропонуються практичні рекомендації щодо застосування DyTIA у процесах національного та регіонального стратегічного планування, зміцнення інституційної спроможності європейських об›єднань територіального співробітництва (ЄОТС) та створення мережі «лабораторій територіального розвитку та безпеки» вздовж західного кордону України. Особлива увага приділяється включенню безпекового виміру в оцінки територіального впливу у відповідь на нові геополітичні виклики. Зрештою, DyTIA є не лише методологічною інновацією, але й частиною ширшого переосмислення того, як концептуалізується і управляється територіальний розвиток у прикордонних регіонах. У час глибоких геополітичних змін динамічні моделі, такі як DyTIA, мають важливе значення для розробки ефективних, сталих та інклюзивних стратегій - стратегій, які сприяють інтеграції та стійкості, а також допомагають формувати більш стабільний та безпечний європейський простір, невід’ємним учасником якого є Україна.
Завантаження
Посилання
Böhme, K., & Lüer, C. (2016). Assessing territorial impacts of future EU policies. Terra Spectra: Central European Journal of Spatial and Landscape Planning, 8(1), 22–27.
Building More Resilient Cross border Regions. (2024). Considerations in governance and partnerships. OECD Multi-level Governance Studies. OECD Publishing. Paris. DOI: https://doi.org/10.1787/d5fd3e59-en
Caesar, B. (2017). European Groupings of Territorial Cooperation: A means to harden spatially dispersed cooperation? Regional Studies, Regional Science, 4(1), 247–254.
Camagni, R. (2009). Territorial Impact Assessment for European regions:
A methodological proposal and an application to EU transport policy. Evaluation and Program Planning, 32(4), 342–350.
Dąbrowski, M., Musiałkowska, I., & Polverari, L. (2018). EU-China and EU–Brazil policy transfer in regional policy. Regional Studies, 52(9), 1169–1180.
Dühr, S., Colomb, C., & Nadin, V. (2010). European Spatial Planning and Territorial Cooperation. London: Routledge.
Engl, A. (2016). Bridging borders through institution-building: The EGTC as a facilitator of institutional integration in cross-border regions. Regional & Federal Studies, 26(2), 143–169.
ESPON (2012). ARTS – Assessment of Regional and Territorial Sensitivity. Luxembourg: ESPON.
ESPON (2013). EATIA – ESPON and Territorial Impact Assessment. Luxembourg: ESPON.
European Commission (2017). Boosting Growth and Cohesion in EU Border Regions (COM (2017) 534 final). Brussels: European Commission.
European Commission (2021). EU Border Regions: Living labs of European integration (COM (2021) 393 final). Brussels: European Commission.
European Commission (2023). Guidance for resilience analysis. Brussels: European Commission.
European Court of Auditors (2021). Interreg cooperation: The potential of the European Union’s cross-border regions has not yet been fully unlocked. Special report 14/2021. Luxembourg: European Court of Auditors.
European Spatial Development Perspective: Towards balanced and sustainable development of the territory of the European Union (1999). URL: https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/a8abd557-e346-4531-a6ef-e81d3d95027f/language-en
European Union (2007). Treaty of Lisbon amending the Treaty on European Union and the Treaty establishing the European Community. Official Journal of the European Union, C 306, 17.12.2007.
Faludi, A. (2010). Cohesion, Coherence, Cooperation: European Spatial Planning Coming of Age? London: Routledge.
Folke, C., Hahn, T., Olsson, P., & Norberg, J. (2005). Adaptive governance of social-ecological systems. Annual Review of Environment and Resources, 30, 441–473.
Gänzle, S., & Kern, K. (2016). A ‘Macro-regional’ Europe in the Making: Theoretical Approaches and Empirical Evidence. Basingstoke: Palgrave Macmillan.
Guidebook on registering EGTCs (2021). Report of the European Committee of the Regions.
Katok, A., Hasselblatt, B. (1999). Introduction to the Modern Theory of Dynamical Systems: Cambridge University Press.
Kiryukhin A. (2016). Stability of cross-border functional region in the context of counter integrations. Part I. Theoretical and historical aspects. Regional Innovations, no. 4, 51–62. URL: http://irn.center/2016_4_regional-innovations-journal-special-issue-has-been-issued/
Kolosov, V. et Scott, J. (2013). Selected conceptual issues in border studies. Belgeo N1 Modelling and benchmarking of borders. URL: http://belgeo.revues.org/10532
Martinelli, F. (2019). A Dynamic Theory of Regional Inequalities: Production, Capital Mobility and Trade. Regional Studies, 53(7), 977–990.
Medeiros, E. (2015). Territorial Impact Assessment and Cross-Border Cooperation. Regional Studies, Regional Science, 2(1), 97–115.
Medeiros, E. (2016). Territorial Cohesion: An EU concept. European Journal of Spatial Development, 60, 1–30.
Medeiros, E. (2017). From smart growth to European spatial planning: a new paradigm for EU cohesion policy post-2020. European Planning Studies, 25(10), 1856–1875.
Medeiros, E. (2018). The Role of European Territorial Cooperation (ETC) in EU Cohesion Policy. In E. Medeiros (Ed.), European Territorial Cooperation (pp. 69-93). Cham: Springer.
Medeiros E. (Ed.) (2020) Territorial Impact Assessment. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-54502-4
Mesarovic, M.D., Takahara Y. (1975). General Systems Theory: Mathematical Foundations. Mathematic in science and engineering. Vol. 113.
Perkmann, M. (2003). Cross-border regions in Europe: Significance and drivers of regional cross-border co-operation. European Urban and Regional Studies, 10(2), 153–171.
Regulation (EC) No 1082/2006 of the European Parliament and of the Council of 5 July 2006 on a European grouping of territorial cooperation (EGTC).
Regulation (EU) No 1302/2013 of the European Parliament and of the Council of 17 December 2013 amending Regulation (EC) No 1082/2006 on a European grouping of territorial cooperation (EGTC).
Senge, P. M. (1990). The fifth discipline: The art and practice of the learning organization. New York: Doubleday.
Sterman, J. D. (2000). Business dynamics: Systems thinking and modeling for a complex world. Boston: Irwin/McGraw-Hill.
Strengthening the Resilience of EU Border Regions. Mapping Risks & Crisis Management Tools and Identifying Gaps (2024). URL: https://nordregio.org/research/strengthening-the-resilience-of-eu-border-regions-mapping-risks-crisis/
Svensson, S., & Nordlund, C. (2015). The building blocks of a Euroregion: Novel metrics to measure cross-border integration. Journal of European Integration, 37(3), 371–389.
Telle, S. (2017). Euroregions as soft spaces: Between consolidation and transformation. European Spatial Research and Policy, 24(2), 93–110.
Telle, S., Špaček, M., & Crăciun, D. (2020). Divergent paths to cohesion: The (unintended) consequences of a place-based Cohesion Policy. In I. Musiałkowska, P. Idczak & O. Potluka (Eds.), Successes & Failures in EU Cohesion Policy: An Introduction to EU cohesion policy in Eastern, Central, and Southern Europe. 7–28. Warsaw/Berlin: De Gruyter Open.
Territorial Cohesion – The Story (2023). URL: https://territorialagenda.eu/wp-content/uploads/Territorial-Cohesion-The-Story-draft-30-June-2023.pdf
Unfried, M., Kersken, K., & Espeter, M. (2016). “Cross-border impact assessment“ als Beispiel für grenzüberschreitende Zusammenarbeit im öffentlichen Sektor: Entstehung, Relevanz und Grenzen. Der moderne Staat, 9(1), 187–210.
Wille Ch. (2024). Border Complexities. Outlines and Perspectives of a Complexity Shift in Border Studies. In Christian Wille, Carolin Leutloff-Grandits, Falk Bretschneider, Syvie Grimm-Hamen, Hedwig Wagner (Eds.). Border Complexities and Logics of Dis/Order. Nomos. 31–55). DOI: https://doi.org/10.5771/9783748922292
