Конвергенція блокчейн-технологій та публічного управління: модель токенізації природних ресурсів для післявоєнного відновлення екосистем

Анотація

У статті досліджується актуальна для України проблема, це відновлення пошкодженого біоресурсного потенціалу, внаслідок воєнних дій через впровадження інноваційних механізмів токенізації. В умовах обмежених бюджетних ресурсів, коли традиційні моделі державного фінансування виявляються неспроможними до іноваційного прориву, особливої ваги набувають альтернативні підходи залучення приватного капіталу. Методологічною основою дослідження виступає міждисциплінарний підхід, що інтегрує теоретичні концепції децентралізованих інформаційних платформ, платформної економіки та неоінституціональної теорії. На підставі аналізу світового досвіду ідентифіковано шість основних моделей токенізації біоресурсів та визначено їхні ключові компоненти: технологічну інфраструктуру верифікації, правову структуру, механізми участі громади, інтеграцію з публічним управлінням та гібридний підхід до монетизації. Розроблено концептуальну модель взаємодії органів публічного управління різних рівнів з приватними інвесторами, що ґрунтується на принципі «регуляторного периметра», де публічне управління виконує функції регуляторного фасилітатора, а не безпосереднього оператора процесів токенізації. Обґрунтовано, що вирощування павловнії як швидкоростучої породи з високою вуглецепоглинальною здатністю на постраждалих територіях, з використанням технологій токенізації, може забезпечити прогнозовану рентабельність 80-120% за шестирічний цикл при фракціонуванні інвестицій та демократизації доступу до них. Структуровано чотири групи потенційних ризиків (регуляторно-правові, технологічно-інфраструктурні, еколого-економічні, соціально-інституційні) та розроблено комплексний підхід до їх мітигації. Доведено, що запропонована модель дозволяє трансформувати роль публічного управління від прямого адміністрування до створення сприятливого середовища для синергії державних і приватних зусиль, забезпечуючи баланс між економічним зростанням, екологічною стійкістю та соціальною справедливістю. Результати дослідження можуть бути використані при розробці
державних стратегій відновлення постраждалих територій, формуванні інституційно-правового забезпечення токенізації природних ресурсів та впровадженні пілотних проєктів державно-приватного партнерства у сфері відновлення біоресурсного потенціалу.