ГЕНДЕРНИЙ АНАЛІЗ В УПРАВЛІННІ СОЦІАЛЬНИМ РОЗВИТКОМ В УМОВАХ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню застосування гендерного аналізу в управлінні соціальним розвитком в умовах збройної агресії Росії проти України. Обґрунтовано, що гендерний аналіз має ширше застосовуватися за межами процесу прийняття політичних рішень. Дістало подальшого розвитку використання “3 Р методу” для аналізу проблем та особливостей публічного управління соціальним розвитком в умовах війни. Це дозволяє вважати гендерний аналіз інструментом управління соціальним розвитком в умовах російськоукраїнської війни.
Виявлено, що притаманна Україні горизонтальна гендерна сегрегація праці поглибилася з 1990-х років, а після евакуації/еміграції дівчат і жінок в ході широкомасштабної російської агресії призвела до регресивного соціального розвитку. Це підтверджується тимчасовим призупиненням роботи більшості органів влади у сфері соціального захисту, державних / комунальних установ, структур у соціальній сфері, закриттям значної кількості медичних закладів, аптек, погіршенням якості / зменшенням кількості соціальних послуг. Встановлено, що в умовах російсько-української війни горизонтальна гендерна сегрегація праці в соціальній сфері створила загрози безпосередньо публічному управлінню соціальним розвитком. За надзвичайних умов зросла значущість горизонтальної комунікативної взаємодії, комунікативного менеджменту в соціальній сфері суспільства. 
Доведено, що російсько-українська війна унеможливила відтворення та вдосконалення людського капіталу, погіршила якість здоров’я населення України. Вбивства країною-агресором цивільних громадян, значна надсмертність чоловіків у репродуктивному віці, наслідки
сексуального насильства над жінками та дівчатами з боку росіян на окупованих територіях підривають систему громадського здоров’я, загрожують втратою репродуктивного потенціалу української нації. З’ясовано, що навмисна руйнація цивільних об’єктів (зокрема соціальної інфраструктури) обстрілами з боку Росії погіршила матеріальне становище всіх українських громадян, але більшою мірою жінок.
Запропоновано, що після війни пріоритетним напрямом управління соціальним розвитком має стати гендерний підхід до державного управління охороною громадського здоров’я.