Український контекст традиції: адаптивні механізми комунікативних практик
DOI:
https://doi.org/10.26565/2306-6687-2017-57-24Ключові слова:
комунікація, традиція, комунікативні практики, українська культура, філософія культури, культурна антропологія, психоаналітична антропологія, поколінняАнотація
На основі розгляду комунікативних практик в контексті української традиції визначено, що рівень «добре знайомого суспільства» довгий час в українській культурі був представлений розширеною родиною, товариством, але не кланом, як в китайській культурі, чи корпорацією, як в японській культурі. Негативні наслідки мала радянізація української культури, коли відношення родини замінюються «єдиним радянським народом», руйнуються розуміння громадськості та товариськості. Незважаючи на це українська традиційна культура зберігає високу адаптативність, здатність до модернізації та удосконалення. Взаємодія комунікативних практик традиційних культур і сучасної глобальної інтернаціональної культури виробляє образ власного «я», власну ідентичність.
Завантаження
Опубліковано
2017-11-24
Номер
Розділ
ТЕОРІЯ І ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ
Як цитувати
Український контекст традиції: адаптивні механізми комунікативних практик. (2017). Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Теорія культури і філософія науки», 57, 144-150. https://doi.org/10.26565/2306-6687-2017-57-24