Порівняння естетики Аристотеля та гедонізма Епікура

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.26565/2306-6687-2019-59-09

Ключові слова:

Аристотель, Епікур, приємне, кохання, естетика, благо, прекрасне

Анотація

У цій статті буде порівняно вчення Епікура із вченням Арістотеля, відповідно до цілі – знайти спільні риси для того, щоб обґрунтувати передбачувану важливість кохання у житті людини та будь-якого живого організму. Аристотель є одним з найбільш видатних філософів усіх часів і для того, щоб обґрунтувати концепт кохання, було б справедливим звернутися саме до нього. Більш того, нам потрібно знайти обґрунтування саме кохання, а не лише приємного і неприємного, як у Епікура. Справа в тому, що ми розглядаємо приємне і неприємне також, але лише, як сходинку  у генезисі почуттів. У психологічних словниках пишуть, що емоції( а приємне і неприємне – це перш за все емоції) притаманні і більш нижчим видам живих істот, у той час, як почуття притаманні лише людині. В принципі, ми не дуже згодні, що почуття притаманні лише людині, ми вважаємо, що звірі також можуть переживати глибокі почуття, але із чим ми погоджуємося, а саме із логічними виводами, які можна зробити із сказаного, а саме із тим, що емоція – це зародок почуття, тобто нижча ланка чи сходинка у сходах чуттєвості живого організма, у той час, як почуття – вища. Тож, Епікур зупиняється лише на дослідженні приємного і неприємного, тобто парафії емоцій, в той час, як ми також досліджуємо і кохання, як одне з основних і головних почуттів, а не лише приємне. На наше щастя, у естетиці Аристотеля є дуже багато положень про більш духовне приємне, а також про кохання, ніж у гедоністичному вченні Епікура.

Біографія автора

  • автор М. G. Fidrovska, афіліація Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"

    аспірант кафедри філософії

Завантаження

Опубліковано

2019-07-05

Як цитувати

Порівняння естетики Аристотеля та гедонізма Епікура. (2019). Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Теорія культури і філософія науки», 59, 74-80. https://doi.org/10.26565/2306-6687-2019-59-09

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають