Теоретико-методологічні особливості дослідження мас-медіа: евристики структурного, біхевіористського та культурального підходів

Анотація

У статті здійснюється деталізація типології Д. Мак-Квейла, яка пропонує три наукові підходи до дослідження масової комунікації та мас-медіа, а саме структурний, біхевіористський та культуральний підходи. Наголошується, що структурний підхід застосовується переважно для аналізу впливу ЗМК на системоутворювальні складники суспільства, а також у глобальному контексті. Біхевіористський підхід використовується при дослідженні  процесів поширення та сприйняття масової інформації згідно з таким її методологічним принципом, як стимул-реакція, та не завжди лінійною природою. Підкреслюється, що в його межах насамперед звертається увага на соціально-психологічні та емоційні стани особистості та/чи соціальної групи. Зазначається, що представники культурального підходу передусім акцентують на соціокультурному контексті впливу ЗМК на аудиторію, а також на алгоритмах відтворення певного соціального порядку та культурних цінностей. Наголошується на особливостях історії розвитку ЗМК, зокрема радіо та телебачення. Наводяться численні приклади медійного впливу на масову аудиторію. Висвітлюються зміни в осмисленні мас-медіа протягом ХХ століття, про що яскраво свідчать напрацювання таких відомих науковців, як Г. Лассвелл, П. Лазарсфельд, М. Маклюен, Д. Мак-Квейл та Д. Карей. Підкреслюється, що протягом 20-30-х років ХХ століття переважно застосовувались біхевіористські та функціональні підходи до аналізу масової комунікації та мас-медіа, на зміну яким згодом прийшов  більш нюансований культурально зорієнтований підхід, у межах якого акцентувалося  не завжди лінійне сприйняття реципієнтами контенту інформаційного простору. Аналізується низка сучасних теоретичних підходів до дослідження масової комунікації: культивування, стереотипізації, когнітивного дисонансу, посилення status-quo, катарсису, соціальної відповідальності та інші. Окреслюються напрямки трансформації споживання інформаційного контенту на тлі медіатизації суспільства цифрової доби, зокрема універсальна тенденція чимдалі зростаючого рівня використання нових / новітніх / цифрових ЗМК. Визначаються перспективи подальших наукових, у тому числі соціологічних, досліджень з обраної проблематики.