Біженці від війни: мови описів і наукового аналізу

  • Ілля Кононов Карлтонський університет (Оттава, Канада), 1125 Colonel By Dr, Ottawa, ON K1S 5B6 Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна, 36014, Полтава, вул. Коваля, 3 https://orcid.org/0000-0002-9253-6261
Ключові слова: соціологія знання, воєнні біженці, мова опису, мова аналізу, дискурс, порядок дискурсу, ЗМІ, Україна, Сирія, Польща

Анотація

У статті проаналізовано еволюцію мов опису та наукового аналізу явища воєнного біженства в українській, польській і англомовній науковій літературі. Автор, використовуючи теорію дискурсу Мішеля Фуко і Нормана Феркло, стверджує, що дискурсивні практики є частиною самого соціально-політичного процесу і змінюються в його розвитку. Мова при відображення руху воєнних біженців демонструє велику залежність від політичного дискурсу. В мові мас-медіа було знайдено своєрідне вираження парадокса Лап’єра: у випадку абстрактного відображення біженства, спостерігається дегуманізація його учасників, які розглядаються як безлика маса, пасивна і одночасно загрозлива. Якщо оптика журналістів переорієнтовується на персоналізацію учасників процесу, то з маси виокремлюються особистості з різними долями, з різними прагненнями. Сприйняття українських біженців в Європі багато в чому було підготовлено порядком дискурсу про близькосхідних біженців, зокрема сирійських воєнних біженців. Завдяки переосмисленню європейської кризи біженців 2015-2016 рр. українські біженці були сприйняті більш дружньо. Європейські ЗМІ уникали абстрактної дегуманізації. В Польщі велику роль у формуванні гуманного підходу до українських біженців відіграли дослідження Пьотра Длугоша та його колег, і широке розповсюдження отриманих знань через публікації. Аналіз еволюції ставлення поляків до українських біженців демонструє розпад початкового консенсусу і формування конфліктного порядку дискурсу. Автор зауважує, що українські дослідники біженства в основному користуються позитивістською мовою, яка зорієнтована на відображення масових процесів, і що наразі українському науковому співтовариству не вистачає інтеграції до світового наукового співтовариства, яке вивчає проблему біженців. Також автором фіксується залежність від ідеологічного дискурсу. Увагу до позитивістської методології варто доповнювати якісними методами, які відкривають можливості чути голоси самих біженців, зокрема автор пропонує звернути увагу на досвід вивчення повсякденно життя сирійських біженців в арабських країнах. У статті констатується, що наукова мова залежить від методологічних настанов, що позитивістські методи пов’язані з мовою, яка придатна для опису масових процесів, тоді як якісна методологія дозволяє «бачити» людину в історичних обставинах.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Ілля Кононов, Карлтонський університет (Оттава, Канада), 1125 Colonel By Dr, Ottawa, ON K1S 5B6 Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна, 36014, Полтава, вул. Коваля, 3

доктор соціологічних наук, запрошений професор

професор кафедри філософії та соціології

Посилання

/

Посилання

Опубліковано
2024-06-30
Як цитувати
Кононов, І. (2024). Біженці від війни: мови описів і наукового аналізу. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи», (52), 45-60. https://doi.org/10.26565/2227-6521-2024-52-04
Номер
Розділ
Емпіричні дослідження сучасного суспільства