Дослідження процесів інтеграції у локальних трудових спільнотах: між міжособистісними відносинами та соціальною структурою (на базі теорій М. Грановеттера, Ш. Айзенштадта та Ф. Хоннета)

Анотація

У статті аналізуються теоретичні положення М. Грановеттера, Ш. Айзенштадта та А. Хоннета про взаємозв’язок між міжособистісними відносинами та соціальною структурою. Підкреслюється, що ці положення можуть бути використані при вивченні трансформаційних процесів у локальних трудових спільнотах в умовах капіталістичної глобалізації та технологічного розвитку, оскільки можна припускати, що в цій ситуації такі спільноти будуть поступово втрачати свою інтеграційну функцію. Підходи, запропоновані обраними авторами, розглядаються з метою визначенння елементів соціальних відносин, які зазначені науковці вважають найбільш істотними, та зв’язків, які на їхню думку, існують між цими елементами. Аналізується спільне та відмінне у теоріях, що розглядаються, а також можливості їхнього об’єднання в єдину концептуальну рамку. Виокремлюється декілька аспектів соціальних відносин, які всі зазначені дослідники вважають істотними, а саме: довіра, участь (або діяльнісне визнання іншого як соціально значущого), відносини влади / підкорення та встановлення згоди. Акцентується взаємозв'язок цих аспектів, формулюється висновок про те, що розглянуті теорії, об’єднані в єдину концептуальну рамку, можуть бути застосовані при дослідженні соціальної інтеграції, зокрема в локальних трудових спільнотах. Доводиться, що різні фокуси уваги, запропоновані М. Грановеттером, Ш. Айзенштадтом та А. Хоннетом, у такій оптиці лише доповнюють один одного, що дозволяє отримати комплексне уявлення про зазначені процеси. Стверджується, що запропонована концептуальна рамка є адекватною для вивчення трансформацій, що відбуваються внаслідок розбіжностей між фізичною та соціальною топологією. Визначаються перспективи подальших досліджень з обраної проблематики, в тому числі присвячених аналізу впливу вищезазначених процесів на солідарність у трудових спільнотах та їхню соціальну та політичну суб’єктність, а також співвідношенню інтенціональності та закономірності в соціальних змінах.