Чайлдфрі у фокусі якісних соціологічних досліджень

Анотація

У статті аналізується проблематика чайлдфрі в соціологічному дискурсі. Зазначається, що поняття «чайлдфрі» з’являється у контексті переосмислення панівного суспільного дискурсу про бездітність. Якщо поняття «чайлдлес» позначає людей, які є бездітними з незалежних від них причин, то поняття «чайлдфрі» – людей, які є бездітними тому, що самі зробили такий вибір. Акцентується увага на недостатній розробленості даної проблематики в сучасній українській соціології. Робиться огляд соціологічних досліджень феномену чайлдфрі, здійснених якісними методами. Аналізується низка робіт західних науковиць, присвячених обраній автором проблематиці. Зокрема, робота британської соціологині Жозефін Девіс, яка присвячена питанню, як переживають період з 45 до 55 років жінки, що обрали не-материнство; напрацювання Дж. Віверс, яка серед чайлдфрі виокремлює такі групи, як «ранні артикулятори», «відкладачі», «афісйонадо» та «реджектори»; Е. Кемпбелл, яка показує, що інколи характер стосунків між жінкою та її матір’ю в майбутньому може вплинути на вибір жінки бути чайлдфрі; Р. Гіллеспі, яка детально вивчає формування ідентичності жінок-чайлдфрі; П. Бонніці, яка досліджує вплив добровільної бездітності на ідентичність жінки; К. Парк, у роботі якої розкриваються стратегії управління стигмою, які використовують чайлдфрі; Е. Кемпбелл, яка вивчає суспільне сприйняття жінок, що обрали стерилізацію як постійну форму контрацепції. Підкреслюється, що феномен чайлдфрі можна розглядати в контексті «мистецтв існування», або «технік себе» (М. Фуко), адже питання мати чи не мати дітей не є предметом суворих моральних заборон, а, скоріше, інтенсивної моральної проблематизації. Якщо ж добровільна бездітність є формою стилізації життя, то, відповідно, вона може бути проаналізована в таких аспектах, як: детермінація етичної субстанції, спосіб підпорядкування себе, форма етичної роботи та телеологія морального суб’єкта.