Culture talk в умовах капіталістичного реалізму: як ми говоримо про культуру і чому це важливо

Анотація

Стаття присвячена дослідженню феномену повсякденної практики culture talk, пошукам найбільш придатної соціологічної оптики до вивчення даного феномену. Стрижневим завданням статті є визначення евристичного потенціалу синтезу теоретичних підходів Омара Лізардо і Марка Фішера в контексті аналізу соціальної практики culture talk. Особливу увагу приділено поняттю «капіталістичний реалізм», запропонованому Марком Фішером. Проаналізовано зв'язок капіталістичного реалізму з феноменом culture talk, специфіку прояву капіталістичного реалізму в сучасному українському суспільстві, зокрема в політичній сфері, культурних трансформаціях, інших соціальних процесах. Підкреслено, що дослідження практики culture talk не може обмежуватися виключно комунікативним аспектом, що цей феномен потребує всебічного вивчення. Акцентовано на тих особливостях концепції Омара Лізардо, які відкривають нові можливості емпіричного аналізу феномену culture talk в рамках кількісного і якісного соціологічного дослідження. Здійснено критичний аналіз ідеї Омара Лізардо, який представляє culture talk в якості соціації, тобто комунікації, яка не актуалізує конфлікт і здатна розвиватися заради самої себе. Зазначено, що поняття «капіталістичний реалізм» виводить аналіз практики culture talk з площини суто комунікативного аспекту до вивчення її як простору політичних, культурних та соціальних артикуляцій агентів. Доведено, що феномен culture talk містить елементи політичної, ідеологічної, класової дискусій. Наведено деякі приклади таких дискусій, характерних для сучасного українського суспільства. Наголошено на можливості подальшого наукового, зокрема соціологічного, вивчення культурного споживання та естетичних категорій в рамках представленої теоретико-методологічної моделі, а саме синтезу теоретичних напрацювань Омара Лізардо та Марка Фішера.