Безпека життєдіяльності та віктимність у сучасному світі: досвід емпіричного вимірювання

Анотація

Стаття присвячена питанням емпіричного вимірювання показників безпеки життєдіяльності та віктимності суспільства. Акцентовано увагу на проблемах офіційної статистики щодо відображення реального стану поширення злочинності, а також необхідності визначення її прогностичної ролі і взаємозв’язку із державної політикою, яка спрямована на протидію та попередження окремих видів злочинів. Схарактеризовано світовий досвід проведення віктимологічних досліджень, зокрема в країнах Європи та Сполучених Штатів Америки. Визначено особливості вітчизняних досліджень з питань базової захищеності населення. Окреслено їхнє місце та роль у кримінології, віктимології, соціології безпеки та сек’юритології. Здійснено аналіз характеру зв’язку між показниками безпеки життєдіяльності та віктимності суспільства. На основі даних, отриманих у межах емпіричного соціологічного дослідження «Соціальні нерівності: сприйняття українським суспільством», проведеного за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» Соціологічною асоціацією України (САУ) (серпень-вересень 2017 року), здійснено спробу оцінки рівня громадської безпеки в сучасній Україні, диференційовано її територіально-адміністративні одиниці за рівнем їхньої віктимності. Проаналізовано показники відчуття безпеки як необхідної умови особистісного розвитку, налагодження міжіндивідуальних стосунків повсякденної діяльності. Доведено, що стан захищеності особистості залежить як від рівня безпеки, так і від рівня віктимності. Визначено взаємозв’язок між відчуттям захищеності та соціальним статусом інформантів. Систематизовано дані щодо масштабів поширення таких різновидів злочинів, як дорожньо-транспортні пригоди, крадіжки, грабежі, розбої, злочини проти життя та здоров’я людини. Здійснено порівняльний аналіз даних офіційної регіональної статистики щодо зазначених злочинів та результатів соціологічних та віктимологічних досліджень. Сформульовано висновки щодо об’єктивності оцінки криміногенної ситуації за допомогою наявної системи статистичного обліку. Визначено перспективи використання результатів соціологічних та віктимологічних досліджень для профілактики поширення злочинності в нашій країні. Акцентовано увагу на необхідності використання саме соціологічних індикаторів для оцінки масштабів латентної злочинності.