Cеміотичні моделі комунікації. Можливості застосування в контексті студій прикордоння

Анотація

У статті розглянуто семіотичні моделі комунікації як важливого наукового підгрунття соціологічного дослідження міжкультурної взаємодії підліткової молоді прикордоння. Розкрито структуру та особливості вербальних аспектів комунікативної взаємодії. Акцентовано на моделях комунікації, які володіють найбільшим евристичним потенціалом пояснення взаємодії представників різних типів культур у сучасних соціокультурних умовах. Досліджено динаміку формування семіотичних моделей комунікації та їхньої теоретичної концептуалізації, зокрема проаналізовано моделі К. Бюллера, Р. Якобсона, Ю. Лотмана, С. Паулсен, У. Еко. Досліджено можливості та обмеження їхнього використання в межах студій міжкультурної комунікації, зокрема гносеологічну спроможність кожної з-поміж розглянутих моделей пояснювати практики міжкультурної взаємодії молодіжних груп в умовах прикордоння. Наголошено, що модель К. Бюллера володіє евристичним потенціалом пояснення процесів міжкультурної комунікації на мікро- та, частково, мезосоціальному рівні, тоді як модель Р. Якобсона найоптимальніше розкриває саме мовні аспекти міжкультурного діалогу та порозуміння. Концептуальне бачення семіотики міжкультурної взаємодії, що представлено в моделі Ю. Лотмана, також становить особливий інтерес у контексті пояснення мовленнєвих аспектів, але практично не торкається соціокультурних аспектів міжкультурної комунікації. Підкреслено, що семіотична модель комунікації У. Еко володіє чи не найпотужнішим евристичним потенціалом для аналізу обраної авторкою проблематики, тобто в студіях міжкультурної взаємодії молоді в умовах прикордоння, оскільки розкриває механізми продукування та поширення неправди в процесах комунікації, долучає до структури аналізу фактор «шуму» як складового елементу моделі, розкриває виміри трансформації змісту повідомлення в процесі його трансляції від відправника до отримувача. Зроблено висновок про те, що певні елементи всіх проаналізованих моделей можуть бути гносеологічно перспективними інструментами аналізу процесів міжкультурної комунікації молоді в умовах прикордоння, втім в гносеологічному сенсі найбільш евристичними є семіотична модель комунікації У. Еко та окремі положення теорії Р. Якобсона.