Знання харків’ян про (не)допустиме: поколінський зріз (за результатами емпіричного дослідження)
Анотація
У статті розглядається специфічний аспект функціонування соціального знання, а саме знання про (не)допустимt. Грунтуючись на емпіричних даних, отриманих в ході дослідження, проведеного за методологією World Value Survey в грудні 2017 року, автор досліджує поколінський зріз знання жителів м.Харкова про (не)допустиме. Аналізується вплив статевовікових і поколінських характеристик, а також «стажу» проживання в Харкові на пермісивність або ветивність сприйняття конкретною групою харків'ян тих чи інших соціальних явищ. Окремо вивчається питання зв'язку між поколінськими, віковими і «стажевими» показниками. Підкреслюється, що знання (в разі статті - знання про пермісивність або ветивність того чи іншого явища, знання про його природу і суть) є продуктом соціального порядку або порядків, у виробництві і відтворенні якого брав участь агент, що відбивається в його біографії, «стажі», соціальному статусі. Акцент у статті робиться на співвідношенні насильницьких і ненасильницьких порушень, приватних і публічних порушень, «тілесних» і «позатілесних» порушень. Сприйняття різними соціально-демографічними групами інтерпретується як складне багатовимірне явище пермісивності і ветивності. Формулюється висновок про специфіку факторної зумовленості соціального продукування знання на прикладі поколінських і статевовікових чинників.
Завантаження
Посилання
Бауман З. Индивидуализированное общество. Москва : Логос, 2005. 390 с.
Бауман З. Текучая современность. Санкт-Петербург : Питер, 2008. 240 с.
Beck U., Beck-Gernsheim E. Individualization. Institutionalized Individualism and its Social and Political Consequences. London : SAGE Publications. 2001. XXV+221 p.
Ильин А.Н. Социальная атомизация и ослабление политической активности в условиях консюмеризма. Горизонты гуманитарного знания. 2015. № 5. С. 58-82.
Новиков А.С. Атомизация общества и её роль в становлении "общества масс". Теория и история. 2009. № 2. С. 192-197.
Picot G. Politics of Segmentation: Party Competition and Social Protection in Europe. Routledge. 2013. 225 p.
Суименко Е.И. Капитализм в нашем доме. Взгляд сквозь призму теории и социальной эмпирии. Киев : Институт социологии НАНУ, 2007. 512 с.
Golikov A.S. Kharkovians’ Media Consumption: Knowledge, Groups and Specific. Media i Społeczeństwo. 2018. № 9. Pp. 86-111.
Голіков О. С. Недопустиме як структура в соціальному знанні: емпіричний ескіз на прикладі сприйняття харків’ян. Український соціум. 2019. № 1(68). С. 40-61
Голіков О.С. Знання та практики: діяльнісне конструювання відомого та невідомого (на прикладі правової обізнаності). Український соціум. 2017. № 3 (62). с. 20-32.
Golikov A.S. “The Permitted” and “The Forbidden”: (Un)Acceptable in Khowledge Structures of Kharkivites (an Empiric Research). East/West: Journal of Ukrainian Studies. Special Issue: Kharkiv. The City of Diversities. 2019.
Elias N. Society of Individuals. London : Continuum International Pub. Group. 2001. 258 p.
Costa C., Murphy M.(eds.) Bourdieu, Habitus and Social Research: The Art of Application [1 ed.]. Basingstoke : Palgrave Macmillan. 2015. X+190 p.
Голіков О.С. Фабрикація порядку. Знання в конституюванні соціального. Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2018. 592 с.