Знання харків’ян про (не)допустиме: поколінський зріз (за результатами емпіричного дослідження)

doi:10.26565/2227-6521-2019-43-04

Alexander Golikov Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна 4, м. Свободи, Харків 61022, Україна, https://orcid.org/0000-0002-6786-0393

DOI: https://doi.org/10.26565/2227-6521-2019-43-04

Ключові слова: соціологія знання, знання, (не)допустиме, харків'яни, World Value Survey, цінності

Анотація

У статті розглядається специфічний аспект функціонування соціального знання, а саме знання про (не)допустимt. Грунтуючись на емпіричних даних, отриманих в ході дослідження, проведеного за методологією World Value Survey в грудні 2017 року, автор досліджує поколінський зріз знання жителів м.Харкова про (не)допустиме. Аналізується вплив статевовікових і поколінських характеристик, а також «стажу» проживання в Харкові на пермісивність або ветивність сприйняття конкретною групою харків'ян тих чи інших соціальних явищ. Окремо вивчається питання зв'язку між поколінськими, віковими і «стажевими» показниками. Підкреслюється, що знання (в разі статті - знання про пермісивність або ветивність того чи іншого явища, знання про його природу і суть) є продуктом соціального порядку або порядків, у виробництві і відтворенні якого брав участь агент, що відбивається в його біографії, «стажі», соціальному статусі. Акцент у статті робиться на співвідношенні насильницьких і ненасильницьких порушень, приватних і публічних порушень, «тілесних» і «позатілесних» порушень. Сприйняття різними соціально-демографічними групами інтерпретується як складне багатовимірне явище пермісивності і ветивності. Формулюється висновок про специфіку факторної зумовленості соціального продукування знання на прикладі поколінських і статевовікових чинників.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Alexander Golikov, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна 4, м. Свободи, Харків 61022, Україна,

доктор соціологічних наук, доцент кафедри соціології, a.s.golikov@gmail.com

Посилання

Бауман З. Индивидуализированное общество. Москва : Логос, 2005. 390 с.

Бауман З. Текучая современность. Санкт-Петербург : Питер, 2008. 240 с.

Beck U., Beck-Gernsheim E. Individualization. Institutionalized Individualism and its Social and Political Consequences. London : SAGE Publications. 2001. XXV+221 p.

Ильин А.Н. Социальная атомизация и ослабление политической активности в условиях консюмеризма. Горизонты гуманитарного знания. 2015. № 5. С. 58-82.

Новиков А.С. Атомизация общества и её роль в становлении "общества масс". Теория и история. 2009. № 2. С. 192-197.

Picot G. Politics of Segmentation: Party Competition and Social Protection in Europe. Routledge. 2013. 225 p.

Суименко Е.И. Капитализм в нашем доме. Взгляд сквозь призму теории и социальной эмпирии. Киев : Институт социологии НАНУ, 2007. 512 с.

Golikov A.S. Kharkovians’ Media Consumption: Knowledge, Groups and Specific. Media i Społeczeństwo. 2018. № 9. Pp. 86-111.

Голіков О. С. Недопустиме як структура в соціальному знанні: емпіричний ескіз на прикладі сприйняття харків’ян. Український соціум. 2019. № 1(68). С. 40-61

Голіков О.С. Знання та практики: діяльнісне конструювання відомого та невідомого (на прикладі правової обізнаності). Український соціум. 2017. № 3 (62). с. 20-32.

Golikov A.S. “The Permitted” and “The Forbidden”: (Un)Acceptable in Khowledge Structures of Kharkivites (an Empiric Research). East/West: Journal of Ukrainian Studies. Special Issue: Kharkiv. The City of Diversities. 2019.

Elias N. Society of Individuals. London : Continuum International Pub. Group. 2001. 258 p.

Costa C., Murphy M.(eds.) Bourdieu, Habitus and Social Research: The Art of Application [1 ed.]. Basingstoke : Palgrave Macmillan. 2015. X+190 p.

Голіков О.С. Фабрикація порядку. Знання в конституюванні соціального. Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2018. 592 с.