Перехід України до економіки постіндустріального типу як передумова розвитку пересувних ринків праці
Анотація
У статті досліджується перехід України до економіки постіндустріального типу, що змінює пропорції між основними сферами зайнятості населення. Аналізується терціаризація (тобто переважання в структурі економіки третинного (сервісного) сектору) видів та організаційних форм економічної діяльності в основних секторах економіки України, що відбулася у 2001-2018 рр. Формулюється висновок про неминучість суцільного переходу країни до терціаризації занять за рахунок деіндустріалізації України, а також до структури зайнятості постіндустріального типу. Наводяться результати аналізу розподілу найманих працівників за видами економічної діяльності в Україні впродовж 2000-2018 рр., які є красномовним свідченням послідовного розвитку процесів витіснення вторинного (індустріального) сектору третинним (сервісним) сектором національної економіки. Формулюються аргументи на користь думки експертного середовища щодо неспроможності ринку праці задовольнити попит населення на працевлаштування, особливо за місцем постійного проживання. Акцентується увага на феномені вимушеної незайнятості, що набуває все більшого поширення серед українського населення. Підкреслюється, що, з огляду на це, можна говорити про створення передумов для розвитку пересувних (мобільних) ринків праці як всередині країни, так й за її межами. Зазначається, що основною ознакою внутрішнього пересувного ринку праці є територіальна роз'єднаність постійних місць проживання та місць зайнятості всередині країни і щоденні або щотижневі трудові поїздки працівників в інший населений пункт і повернення додому. Аналізуються міграційні настанови та плани українців. Підкреслюється, що реконфігурація міграційних потоків на пострадянському просторі зумовила формування нових територіальних міграційних систем. Акцентується увага на тому, що серед потенційних трудових мігрантів переважають так званий міграційний резерв швидкого реагування. Зазначається, що ситуація, яка склалася, особливо небезпечна в умовах воєнного конфлікту на сході України; що її подолання значною мірою залежить від продуманої політики інвестування в національну економіку та додержання відповідності між структурою робочих місць та структурою кваліфікованої робочої сили.
Завантаження
Посилання
Таборисская И. М. Маятниковая миграция населения. М.: Статистика, 1979. 176 с.
Прибиткова І. Просторова самоорганізація населення: теоретико-методологічні передумови дослідження. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2009. № 4. С. 84-98.
Pribytkova I. Application of Cartographic Modelling as a research method when monitoring the spatial behavior of population. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2015. № 3. С. 153-165.
Прибиткова І. Якість життя як оцінна категорія. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2016. № 3. С. 78-93.
Прибиткова І. Структура міграційних потоків і пересувні ринки праці в Україні. Українське суспільство 1992-2013. Стан та динаміка змін. Соціологічний моніторинг. К.: Ін-т соціології НАН України, 2013. С. 190-197.
Трейвиш А. И. Производство и расселение до и после перехода к рынку. Проблемы расселения: история и современность. М.: ИГ РАН и др., 1997. С. 43-53.
Економічна активність населення України, 2016. Статистичний збірник. Київ, 2017. 205 c.
Економічна активність населення України, 2017. Статистичний збірник. Київ, 2018. 205 c.
Статистичний щорічник України за 2016 рік. Київ, 2017. 611 c.
Праця України у 2017 р. Статистичний збірник. Київ: ТОВ Август Трейд, 2018. 281 c.
Прибиткова І. Передумови формування територіальних систем в Україні. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Територіальні міграційні системи: теорія і практика: зб. наук. пр. / НАН України. Ін-т регіональних досліджень. Львів, 2013. Вип.3(101). С. 13-22.
