Освіта як матриця відносин і станів

Анотація

Стаття присвячена осмисленню нових проблемних полів, які має освоїти соціологія вищої освіти у зв’язку із пострадянськими трансформаціями і загальноцивілізаційними зрушеннями. Виявлені основні характеристики сучасної освіти та її функції. Освіта розглядається як сукупність зв’язків і відносин, станів мінливості і стійкості. Характерними рисами динаміки освітнього процесу є їхня нелінійність і циклічність. Інноваційність виступає умовою стійкості розвитку освітньої системи. Описані особливості інтерпретацій функцій освіти і прогнозування їх наслідків для соціальної практики. Виявлені функції сучасної освіти і основні канали взаємодії освіти з суспільством. У статті розкривається сутність неперервної освіти як головного, початкового принципу функціонування освітніх систем в сучасному світі, обгрунтовується висновок про те, що нова освітня парадигма має людиноцентристську спрямованість, а це вимагає принципово нового підходу до суб’єктів системи освіти та їх взаємостосунків. Розглядаються соціальні наслідки і соціальні виклики безперервної освіти, показано, що вона сама породжує нові соціальні вимоги, змушуючи соціум до оновлення, до конструктивного прориву в усіх без винятку сферах соціального життя. Визначаються основні завдання моніторингу ринку освітніх послуг, формулюються принципи маркетингової стратегії у сфері освіти.