Соціальний контроль як симулятивна практика управління соціальною напруженістю в концепції «суспільства споживання» Жана Бодрийяра

Анотація

У статті представлено розробку теоретичного аналізу сутності та механізмів соціального контролю як специфічного конфліктогенного чинника соціальної напруженості в «суспільстві споживання» в межах постмодерністської парадигми Жана Бодрийяра. Автор поставив задачу розкрити теоретичне значення поняття «соціальний контроль» як необхідної умови організації соціального порядку та ефективного механізму управління соціальною напруженістю в межах організованої взаємодії індивідуальних та колективних суб’єктів суспільного життя. Реконструюючи дослідницькі ідеї Ж. Бодрийяра, автор виявив, що центральною методологічною ідеєю є конструктивні спроби подолання концептуальних відмінностей суб’єктивізму та об’єктивізму, які полягають в актуалізації теоретичної ідеї «символічного обміну». Аргументовано, що в концептуальних межах даного напрямку поняття «соціальний контроль» відображує функціональну специфіку інструментів експлуатації людини капіталістичною системою – ЗМІ, кінематографом, мистецтвом, інформаційними технологіями як такими, що спрямовані на залучення людей до процесів споживання, через формування мислення, орієнтованого на отримання насолоди, маніпулюючи знаковими «симулятивними» моделями системи споживання у масовій свідомості. Обґрунтовано, що сучасні механізми соціального контролю орієнтовані на формування «гіперреальності» як специфічного «віртуалізованого» інформаційного простору для поширення символічних кодів, знаків, симулятивних практик, які відображають владні відносини, а також підтримання соціальної напруженості та зростаючої недовіри до соціальних інститутів, влади, соціально-статусних відносин. Водночас автором констатується, що розвиток інформаційних та віртуальних технологій формує простір для дискусій щодо конструктивного значення соціального контролю в управлінні соціальною напруженістю.