Аналітичне осмислення етапів інституціоналізації соціології безпеки у сучасній західній соціологічній думці
Ключові слова:
соціологія безпеки, інституціоналізація, суспільна безпека, національна безпека, особистісна безпекаАнотація
У статті здійснено аналіз етапів інституціоналізації соціології безпеки у сучасній західній соціологічній думці. Зокрема, окреслено передумови становлення соціології безпеки й соціального пізнання проблем безпеки, представлені у роботах класиків соціологічної науки. Схарактеризовано перший період становлення соціології безпеки, особливістю якого є виникнення соціології міжнародної безпеки в якості самостійної наукової дисципліни. У межах даного етапу висвітлено ідеї Б. Броді, Г. Кана, Т. Шеллінга, А. Уолстеттера, А. Вольферса та ін. Визначено характерні риси другого етапу інституціоналізації соціології безпеки, що полягають у розширенні уявлень про суб’єктивний вимір безпеки, розкритті соціокультурних аспектів відчуття безпеки/незахищеності у масовій свідомості в умовах розриву з традицією й турбулентністю соціальних процесів. Проаналізовано праці К. Бута, Р. Джонса, Б. Бузана, О. Вейвера, З. Баумана, Е. Гідденса, У. Бека, Н. Лумана, П. Штомпки та ін. Окреслено можливі перспективи розвитку соціології безпеки на третьому (сучасному) етапі, зокрема за рахунок розширення означень предметної галузі, нового розуміння безпекового стану людей, обумовлених стрімкими змінами середовища міжнародних відносин.
