Соціальне як антропологічна константа: проблематика соціального і знаннєвого у європейських соціально-антропологічних студіях першої половини ХХ

Анотація

 У статті розглядається статус знання в структурі соціального та соціальне як результат знання, яким люди володіють. Аналізується взаємозв’язок даних феноменів в антропологічних концепціях, причини, витоки та траєкторія уваги до них з боку європейських соціальних антропологів. Підкреслюється, що знання в антропологічних студіях проблематизується вкрай неоднозначно, далеко не завжди отримуючи статус самостійної гносеологічної проблеми, що обумовлюється тим, що соціальне в соціально-антропологічних концепціях є непроблематизованим в принципі, атрибутуючись як іманентна властивість людської природи. Робиться висновок про те, що такий взаємозв’язок проблематизованості демонструє, що знання та соціальне в соціологічних дослідженнях отримує зв’язаність набагато раніше, аніж це було експліковане в пізньофеномеологічній теорії, а також про те, що дослідження соціального як антропологічної константи є гносеологічно цікавим, однак методологічно безперспективним варіантом аналізу знаннєвої структури соціального.