Зміна парадигм дослідження конфліктів у Другому модерні

  • Nataliia Maistruk Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", 37, пр. Перемоги, Київ, 03056, Україна, natalia.maistruk@gmail.com https://orcid.org/0000-0001-6663-7918
Ключові слова: конфліктологічна парадигма, соціальна революція, політична революція, глобалізація, Другий модерн, криза

Анотація

У статті аналізуються основні моделі конфліктологічної парадигми, а саме діадична й тріадична моделі конфлікту. Перша пов’язана з ім’ям К. Маркса та характеризує Перший модерн, а друга, тріадична пов’язана з Г. Зіммелем, В. Бюлем, і більшою мірою співвідноситься з Другим модерном. В діадичній моделі конфлікт відбувається між двома соціальними групами, при цьому виділяється основна причина їхнього протиборства. Тріадична модель спирається на ідею Зіммеля, що в конфлікті можуть брати участь три сторони, і припускає, що його суб'єкти і причини багатозначні та множинні. Її основні тези: 1) гетерогенність конфліктуючих сторін, складність відносин всередині групи, що бере участь у конфлікті; 2) багатомірність конфлікту, що одночасно відбувається на різних рівнях; 3) різні функції конфлікту; 4) мультиполярність соціального простору, з різними коаліціями та з третьою стороною; 5) конфлікт не повинен розглядатися як гра з нульовою сумою. Важливим аспектом є розуміння сутності і ставлення до соціальних та політичних революцій, криз у класичну та сучасну добу. Транснаціоналізація та гібридизація світового простору ставлять питання про необхідність актуальних досліджень глобалізації, а також конфліктів та криз, що напластовуються під її впливом у сучасних суспільствах.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Nataliia Maistruk, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", 37, пр. Перемоги, Київ, 03056, Україна, natalia.maistruk@gmail.com

 кандидат соціологічних наук, доцент кафедри соціології, доцент

Посилання

Вебер М. Социология религии. Избранное. Образ общества. М.: Юрист, 1994. С. 78–308.

Тернер Дж. Структура социологической теории / пер. с англ. О. С. Гавриш, З. В. Каганова, В. Г. Осипова, Н. В. Перцова, В. М. Погостина, А. В. Шкаликова. М.: Прогресс, 1985. 472 с.

Зиммель Г. Социальная дифференциация. Социологические и психологические исследования / М.: Юрист, 1996. Т. 2.: Георг Зиммель. Избранное. Созерцание жизни. С.301-466.

Simmel G. Soziologie Untersuchungen uber die Formen der Vergesellschaftung. Leipzig, 1908.

Buhl W. Theorien sozialer Konflikte/ Darmstadt: Wiss. Buchgesellschaft, 1976. 178 s.

Дарендорф Р. Современный социальный конфликт. Очерк политики свободы / пер. с нем. М.: Российская политическая энциклопедия, 2002. 288 с.

Dharendorf R. Auf der Suche nach einer neuen Ordnung. Vorlesungen Zur Politik der Freiheit im 21 jahrhundert/ Munchen.: Verlag C H Beck oHG, 2003. 156 s.

Бек У. Власть и ее оппоненты в епоху глобализма. Новая всемирно-историческая экономия / пер. с нем. А. Б. Григорьева, В.Д. Седельника. М.: Прогресс-Традиция, 2007. 464 с.

Robinson W.I. A theory of global capitalism/ Production, class and state in a transnational world/ Baltimore, London; Jons Hopkins University Press, 2004. 200 p.

Robinson W.I. Latin America and Global Capitalism: A Critical Globalization Perspective Jons Hopkins Studies in Globalization, Baltimore; Jons Hopkins University Press, 2008. 412 p .

Петренко І.І. Транснаціоналізація аналітичних центрів у процесі глобалізації Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences. 2017. V(24). I.146. P.24-28.

Опубліковано
2019-04-09
Як цитувати
Maistruk, N. (2019). Зміна парадигм дослідження конфліктів у Другому модерні. Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи», 41(-), 17-22. https://doi.org/10.26565/2227-6521-2018-41-03
Розділ
Теоретико-методологічні проблеми соціології