УКРАЇНА В ЄВРОПЕЙСЬКИХ І МІЖНАРОДНИХ РЕЙТИНГАХ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.26565/2524-2547-2016-51-24Ключові слова:
державне регулювання, європейські та міжнародні рейтинги, конкурентоспроможність, макроекономічне середовище, макроекономіка, індекс людського розвиткуАнотація
У статті наведено результати авторського дослідження європейських та міжнародних рейтингів конкурентоспроможності. Використано рейтинг глобальної конкурентоспроможності 2013–2014 рр., який складено з інформаційних джерел ЄС. Для порівняння глобальної конкурентоспроможності України було обрано більше десяти постсоціалістичних країн, які є членами ЄС. Розкрито основні складові міжнародних рейтингів. Під час використання даних будь-яких міжнародних рейтингів конкурентоспроможності прихованими від дослідження залишаються: чинники й умови, що зумовили місце в цьому рейтингу конкурентоспроможної країни; вектор змін місця порівняно з попереднім рейтингом; відповідь на запитання, за рахунок яких складових країна змінила своє місце в рейтингу конкурентоспроможності. Автори виокремлюють з позицій соціальної ефективності трансформаційних процесів в Україні, складові рейтингів поділити на дві групи. Одну групу складають чинники й умови, сформовані тривалим процесом еволюційних змін макроекономіки (освіта, тривалість життя та соціальний захист), а іншу – результати поточних інституційних змін за період ринкових реформ. Запропонований поділ складових рейтингів необхідний для того, щоб формувати обґрунтовані очікування населення від реформ. На цій основі розроблені й представлені основні проблеми та можливі форми державного регулювання України в період адаптації в ЄС. При цьому запропонована авторська періодизація адаптації економіки України до ЄС має три періоди: від вступу в СОТ до вступу в ЄС; після вступу в ЄС – адаптація (3–5 років); після завершення адаптації в ЄС.