Комунікативна агресія в сучасних медіа: український контекст

Анотація

Стаття присвячена вияву сутності комунікативної агресії в ЗМІ. Зокрема основну увагу приділено комунікативним засобам, що формують / підсилюють негативно оцінне ставлення до певних героїв матеріалу, подій, явищ тощо. У ході проведеного аналізу мас-медійних та рекламних текстів встановлено, що основними засобами формування агресії є лексичні одиниці, представлені лайливою лексикою, жаргонами, арго. Активно використовуючи ці мовні одиниці, журналісти неусвідомлено привчають читачів до цього прошарку лексики, вводячи останню до нормованих одиниць. Поступово використані жаргон та арго в мас-медіа втрачають свою закритість, специфічну компаративну функцію – бути таємними або спеціальними лексичними одиницями. Агресивність сучасного інформаційного простору значною мірою зумовлена й чіткою опозицією, протиставленням «своїх» та «чужих», що, як правило, посилює негативні явища реального світу. Наявні в текстовому просторі ЗМІ образи «своїх» та «чужих» найчастіше перебувають в опозиції. Спрацьовує стереотип сприйняття «чужого» насамперед як ворога, який несе небезпеку, загрозу для «своїх». Досить активно агресія стосовно «чужого» виявлялася через негативно-оцінні характеристики, «ворожі» ярлики, недоцільне використання назв національної та етнічної приналежності, створення стереотипного образу національних меншин як ворога. Ця тенденція найчастіше простежується в матеріалах, в яких висвітлюються проблеми криміналу, ДТП. Агресивність медіатекстів породжує значна кількість лексичних одиниць, що належать до семантичних полів «смерть», «кримінал» «корупція», «хабарництво», які, за даними дослідників, домінують серед усіх оцінних одиниць медійних матеріалів протягом досить тривалого часу. Комунікативна агресія в ЗМІ може знаходити свій вияв не лише відкрито, а й приховано за рахунок актуалізації негативно оцінного потенціалу окремих лексичних одиниць.