Правда мотиву, правда слова, правда дії, правда факту в площині соціальнокомунікаційної взаємодії

Анотація

У статті викладено результати дослідження правди як соціальнокомунікаційної категорії журналістики, зокрема пояснено природу багатовимірності  та багатокомпонентності правди як метафізичного феномену, виділено такі форми її існування, як «правда мотиву», «правда слова», «правда дії», «правда факту». Мета статті – базуючись на попередніх результатах дослідження, визначити природу і взаємозв’язок форм існування правди та обґрунтувати їх взаємозалежність на прикладі реальної ситуації соціальнокомунікаційної взаємодії. Об’єкт дослідження – правда як поняття та феномен. Предмет – природа, сутність, форми існування й вияву в соціальнокомунікаційній взаємодії у площині журналістики. На попередніх етапах дослідження виявлено та описано сутнісні ознаки та характеристики правди, проведено межу між правдою й різновидами «своєї правди», правдоцентричністю й егоцентричністю, створено ідеальну модель правди, виявлено механізм дії правди та форми її багатовимірності. Важливим джерелом отримання описаних результатів стало дослідження правди в соціальнокомунікаційному дискурсі Біблії. У цій статті подано визначення «правди мотиву», «правди слова», «правди дії», «правди факту», окреслено трансцендентний та іманентний виміри форм існування правди й запропоновано критерії визначення правди в соціальнокомунікаційній взаємодії. Із цих теоретичних позицій проаналізовано прецедент вкидання у професійні медіа завідомо неправдивої інформації офіційним джерелом, яким є Офіс президента України, що сталося в серпні 2019 р., та відповідні рефлексії журналістської спільноти. Скандальна ситуація, у центрі якої – проблема правди, виявила детонуючу роль усіх видів неправди та маніпуляцій, що спричиняють соціальні, психоемоційні вибухи та деструкцію. Стверджується, якщо за цими суспільно-політичними детонаціями (а саме це і є «правдою факту») залишається непоміченою соціально руйнівна дія неправди, – «вибухи» (в різних формах виявів) будуть продовжуватися й набувати щораз більшої руйнівної сили. У статті зроблено висновок, що з’ясувати правду без усвідомленого розуміння її природи, сутнісних ознак (що формують базу критеріїв), форм існування та механізму дії – неможливо. Наголошено, що саме ці фактори є визначальними в соціальнокомунікаційній і, зокрема, журналістській діяльності, оскільки вони ведуть до якісної взаємодії з джерелами інформації та якісної її верифікації і трансляції.